Кжиштоф (Корчак) Ейсман
| Кжиштоф (Корчак) Ейсман | |
|---|---|
| Помер | 1697 |
| Країна |  Річ Посполита |
| Місце проживання | Велике князівство Литовське |
| Діяльність | державний діяч |
| Титул | каштелян мінський |
| Посада | Список мінських каштелянів[1], Q66201316? і Q108757169?[2] |
| Військове звання | комендант замку |
| Термін | 1697 |
| Попередник | Ян Павло Юдзіцький |
| Наступник | Андрій Пузина |
| Рід | Q63531669? |
| У шлюбі з | невідома |
| Діти | Кжиштоф Домінік Францішек Констанція |
 | |
Кжи́штоф (Ко́рчак) Е́йсман (пол. Krysztof Jesman, біл. Крыштап Есьман; ?-1697) — шляхтич, дворянського кола-герба Корчак з роду Ейсманів. Державний діяч Великого князівства Литовського, комендант замкової залоги, віштенецький староста, каштелян Мінський (1697 року).
Кжиштоф (Корчак) Ейсман був з дворянського роду Ейсманів, які стояли за гербом Корчак. Йому ще замолоду була уготована участь в облаштуванню рідної округи. Цей дворянин пройшов усі щабелі королівської служби: від містечкового військового очільника, згодом королівського поручника, потім був призначений комендантом замкової залоги в містечку Біржай — де доволі успішно боронив найпівнічніші терени Речі Посполити. За його військові заслуги, було відмічено й направлено до рідних округ старостувати — в 1669 році він став віштенецьким старостою, а згодом дослужився до королівського намісництва (каштелянство в Мінську), і наприкінці того ж, 1697 року, повернувся до старостинства. Разом з дружиною виховував 3-ох синів та дочку — Кжиштофа, Домініка, Францішека і Констанція (вийшла заміж за відомого польського зодчого — Домініка Присецького). В народі його нарекли Кжиштофом (Корчак) Ейсманом, оскільки він мав відомого родича і повного тезку Кжиштофа Ейсмана.
- Boniecki A. Herbarz polski, T. 1-17, dodatek — Warszawa 1899—1913.
- Niesiecki K. Herbarz Polski, wyd. J.N. Bobrowicz, Lipsk 1839—1846.
- Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej, T. 1-15 — Warszawa 1904—1938.
- про рід Ейсманів.[недоступне посилання з квітня 2019][недоступне посилання з 27.05.2018]
|
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 112.
- ↑ Чарняўскі Ф. Ураднікі Менскага ваяводства XVI—XVIII стст. Біяграфічны даведнік. Выпуск II (скарбнікі, стражнікі) — Мінск: Зміцер Колас, 2012. — 544 с.