Кличко Володимир Родіонович
| Кличко Володимир Родіонович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
24 квітня 1947 Вільшана, Київська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер |
13 липня 2011 (64 роки) Київ, Україна ·lymph node metastasisd[1] |
| Громадянство |
 СРСР →  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | Дипломат |
| Посада | військовий аташе посольства України в Німеччині та НАТО |
| Військове звання | генерал-майор |
| Батько | Родіон Петрович Кличко (1910 -)[2] |
| Мати | Тамара Юхимівна Кличко (Етінзон) |
| У шлюбі з | Надія Улянівна Кличко (1949) |
| Діти |
Кличко Віталій Володимирович Кличко Володимир Володимирович |
Володимир Родіонович Кличко (24 квітня 1947 — 13 липня 2011, Київ) — український військовий та дипломат, військовий аташе посольства України в Німеччині та НАТО, генерал-майор.[3] Батько боксерів Віталія та Володимира Кличків.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 24 квітня 1947 року в сім'ї співробітника міліції, у минулому начальника паспортного столу села Вільшана Київської області Української РСР Родіона Петровича Кличка (нар. 15 листопада 1910) і вчительки початкових класів і української мови Тамари Юхимівни Кличко, родом зі Сміли Київської області (нині Черкаської області), випускниці Корсунського педагогічного училища. Дід і бабуся — Петро Спиридонович та Анна Федорівна Клички; дід до жовтневого перевороту мав 3 гектари землі, будинок і ригу[4] (тік).
Під час нацистської окупації Сміли Родіон Петрович переховував свою дружину в підпіллі, у той час як її родина загинула в гетто і помер їхній старший син Володимир[5]. Після війни їх вислали до Казахської РСР, де народився їхній другий син Володимир і дві дочки — Раїса та Анна.
Володимир Кличко закінчив льотне училище, служив у Чехословацькій Соціалістичній Республіці, Киргизькій РСР, Казахській РСР, у званні полковника авіації брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.[6][7]
Останні роки життя у званні генерал-майора авіації був військовим аташе при посольстві України в Німеччині та НАТО. 13 липня 2011 року помер від раку в Києві. Похований на кладовищі села Гнідин Бориспільського району Київської області.
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Орден святого Станіслава III ступеня з врученням Командорського Хреста (2009)[8]
Сім'я[ред. | ред. код]
Дружина — Надія Улянівна Кличко. Сини:
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://sports.vice.com/en_au/article/nzaa9z/remembering-vladimir-rodionovich-klitschko-father-to-champions-and-casualty-of-chernobyl
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 2 листопада 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Він був хорошим генералом і розумним дипломатом …. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 25 грудня 2011.
- ↑ Родіон Петрович Кличко на сайті Родовід. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 20 червня 2022.
- ↑ У братьев Кличко умер отец. КП в Україні. 13 липня 2011. Архів оригіналу за 1 травня 2023. Процитовано 9 листопада 2023. (рос.)
- ↑ Помер Володимир Родіонович Кличко. Архів оригіналу за 28 квітня 2012. Процитовано 25 грудня 2011.
- ↑ Інтерв'ю з Віталієм Кличко. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 25 грудня 2011.
- ↑ Міжнародний Орден Святого Станіслава. Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 25 грудня 2011.
|
