Колос Нерона
| Колос Нерона | |
 | |
| Культура | Стародавній Рим |
|---|---|
| Країна |
 Італія |
| Адміністративна одиниця | Рим |
| З матеріалу | бронза |
 | |
 Колос Нерона у Вікісховищі | |
Координати: 41°53′27″ пн. ш. 12°29′29″ сх. д. / 41.89111100002777732° пн. ш. 12.49138900002777675° сх. д.
Колос Нерона (лат. Colossus Neronis) — бронзова статуя, яку імператор Нерон (37–68 рр. н. е.) встановив у вестибюлі свого Domus Aurea, імператорського комплексу вілл, що охоплював велику площу з північної сторони Палатинського пагорба через Велійський хребет до пагорба Есквілін. Колос був модифікований наступниками Нерона в статую бога сонця Соля.
Остання згадка про Колоса є в рукописі кінця IV століття нашої ери. Статуя зникла десь пізніше, імовірно, була повалена землетрусом або зруйнована під час розграбування Риму. Єдиними залишками статуї є деякі бетонні блоки, які служили за основу її мармурового постаменту.
Історія[ред. | ред. код]
Статуя була розміщена біля головного входу в палац на кінці вулиці Віа Аппіа у великому атріумі портиків, що розділяв місто від приватної вілли.[1] Грецький архітектор Зенодор спроектував статую і розпочав будівництво між 64 і 68 рр. Н. Е. За словами Плінія Старшого, статуя сягнула 106,5 римських футів (30,3 metres (99 ft) в висоту
Після смерті Нерона в 68 р. н. е. імператор Веспасіан додав сонячну корону та перейменував її в Колос Соліс, на честь римського бога сонця Соль .[2] Близько 128 року імператор Адріан наказав перенести статую на північний захід від Колізею (Amphitheatrum Flavianum), щоб створити простір для храму Венери та Роми .[3] Його переніс архітектор Декріан із використанням 24 слонів.[4]
Остання давня згадка про статую — це посилання в хронографії 354 року. Сьогодні від Колоса Нерона не залишилось нічого, крім основ п'єдесталу, що знаходиться в його другому місці біля Колізею. Можливо, він був зруйнований під час розграбування Риму в 410 р., Або повалений під час одного із серії землетрусів V століття, і його метал був очищений.[5] Однак також можливо, що статуя все ще стояла в середні віки, тому що вірш Беди (бл. 672—735) говорить: Поки стоїть Колос, Рим буде стояти, коли впаде Колос, Рим також буде падіння, коли падає Рим, падає і світ.[6]
Залишки цегляного п'єдесталу, колись покритого мармуром,[7] вилучені в 1936 році за наказом Беніто Муссоліні.[8] Фундаменти були розкопані в 1986 році.
Галерея[ред. | ред. код]
-
База Колоса Нерона біля Колізею до його видалення -
Розташування Колоса на карті Риму -
Монета імператора Нерона, що показує Колоса -
Медальйон Гордіана III, що показує MVNIFICENTIA GORDIANI AVG, бика, змагається зі слоном у межах Колізею, видно зверху; Колос Неронський і Метасуданський
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ Boethius 1960:110
- ↑ Mentioned in Suetonius, «Vespasian» 18; Pliny's Natural History XXXIV.45; Cassius Dio LXV.15.
- ↑ Augustan History, «Hadrian» 19.
- ↑ Spartianus Hadrian xix
- ↑ Albertson, Fred C.(2001). «Zenodorus's „Colossus of Nero“». Memoirs of the American Academy in Rome
- ↑ Canter, Howard Vernon (1930). Venerable Bede and the Colosseum. Transactions and Proceedings of the American Philological Association. 61: 150—164.
- ↑ Corpus Inscriptionum Latinarum 8, 21282
- ↑ Nash, Ernest. 1961. Pictorial Dictionary of Ancient Rome, Volume 1. (New York: Frederick A. Praeger) p 268.
|
