Конетабль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нуну Перейра, «Святий конетабль». Пам'ятник перед Батальським монастирем.

Конета́бль (фр. connétable; від лат. comes stabuli, «начальник стайні, конюший») — командувач королівського війська у середньовіччі. Вища військова посада, придворний чин і титул у королівствах Франції, Англії, Кастилії, Португалії, Єрусалиму, Кіпру тощо. Під час війни був другою особою в державі. Командував збройними силами (насамперед, кіннотою), відповідав за їхній набір, здійснював судочинство у війську. Англійська назва — констебль.

Історія

[ред. | ред. код]

Назва посади походить зі Східної Римської імперії, від офіцерського чину, що завідував кіньми імператорського двору[1][2]. Франки запозичили цей чин у візантійців. За часів Меровінгів й Каролінгів конюші-коннетаблі (лат. comes stabuli) відповідали за королівських коней, і мали у своєму підпорядкуванні маршалів (лат. marescallus)[2]. Згодом латинське comes stabuli трансформувалося у французьке connétable.

В ХІ столітті конетабль Франції став однією з 5-ти вищих державних посад королівства. Спочатку він мав незначні повноваження і командував лише кіннотою. Проте до XIV століття військові обов'язки конетабля зросли настільки, що він став верховним головнокомандувачем усього французького війська. Після зради конетабля Карла Бурбона в 1523 році, посада залишилася вакантною впродовж століття, а 1627 року взагалі була скасована. Її відновив лише Наполеон I, призначивши свого брата Луїса великим конетаблем. Остаточно чин було скасовано після реставрації Бурбонів.

У середньовічній Англії посада конетабля (констебля) була запроваджена за французьким зразком.

За країною

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bruce, Alistair. Keepers of the Kingdom. Cassell, 2002. p. 103.
  2. а б Constable [Архівовано 12 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Encyclopædia Britannica online.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jean-Charles Varennes, Quand les Ducs de Bourbon étaient Connétables de France, Paris, Fayard, 1980, 345 p.