Контратенор
Основні вокальні діапазони |
Жіночі |
Чоловічі |
Контратенор (контртенор) (лат. contratenor) — високий чоловічий альтовий голос, найвищий із чоловічих оперних голосів, діапазон E3 — E5.
Використовувався у церковній музиці XVI—XVII століть, співали переважно кастрати[джерело?].
В XX столітті у зв'язку з виникненням і популяризацією автентичного виконання музики епохи бароко, до числа голосів, які виконують колоратуру, додався і контратенор, який в такому випадку виконує чоловічі сопранові партії.
Серед найвідоміших контратенорів — Альфред Деллер, перший виконавець партії Оберона в опері Бенджаміна Бріттена «Сон у літню ніч», Франко Фаджолі, Філіп Жарускі, Майкл Чанс, Баррі Гібб, Мітч Грассі («Pentatonix»), Рене Якобс, Якуб Юзеф Орлинський, Пак Чімін.
- Василь Сліпак — вояк, загинув під час російсько-української війни на Донбасі
- Юрій Миненко
- Alekseev
- Вітас
- Михайло Брунський
- Меліш Роман[1]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Контратенор
- http://www.countertenors.ru/countertenor.htm [Архівовано 19 липня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.belcanto.ru/kontratenor.html [Архівовано 18 липня 2016 у Wayback Machine.]
- Контратенор // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 530-531.