Очікує на перевірку

Корнелія ван Зантен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корнелія ван Зантен
Народилася2 серпня 1855(1855-08-02)[3][4][…]
Дордрехт, Південна Голландія, Нідерланди[4][1][…]
Померла10 січня 1946(1946-01-10)[1][2] (90 років)
Гаага, Нідерланди[2]
Країна Нідерланди
Діяльністьоперна співачка, вокальний педагог, нехудожня письменниця
Alma materКельнська вища школа музики[4]
ВчителіWillem Nicolaïd[4], Франческо Ламперті[4], Gustav Jensend[4] і Henri Geuld[4]

Вейнтьє Корнелія ван Зантен (нід. Wijntje Cornelia van Zanten; 2 серпня 1855, Дордрехт10 січня 1946, Гаага) — нідерландська співачка (контральто, потім колоратурне сопрано) і вокальний педагог.

Навчалася у консерваторії в Кельні у К. Шнайдера, удосконалювалася у Мілані у Ф. Ламперті. Дебютувала у Турині в опері «Фаворитка» Гаетано Доніцетті, співала у театрах Німеччини. У складі трупи Національної оперної компанії гастролювала у США (1886–1887) та Росії («Кільце Нібелунгів» Ріхарда Вагнера, 1889).

Одна з видатних співачок свого часу, ван Зантен здобула популярність і як вокальний педагог. Викладала у консерваторіях Амстердама (1895—1903), Берліна (1903—14; організувала там свою школу), Гааги (з 1914 року). Серед учнів ван Зантен — Я. Урлюс, Т. Кунен та інші. Автор багатьох робіт з техніки вокального мистецтва, а також кілька пісень.

Твори:

  • Hoogere techniek van den zang, Amst., 1899;
  • Leitfaden zum Kunstgesang, Lpz., 1903;
  • Bel Canto des Wortes, В., 1911, 1918;
  • Het stemmen der stem, 's-Gravenhage, 1918;
  • Het stemwonder in den mensch, 's-Gravenhage, 1925;
  • Das wohltemperierte Wort als Grundlage für Kunst und Frieden, Lpz., 1930.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Archivio Storico Ricordi — 1808.
  2. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #127274049 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
  4. а б в г д е ж Onze MusiciRotterdam: Nijgh & Van Ditmar, 1911. — вип. 2. — С. 276. — 300 с.
  5. Onze MusiciRotterdam: Nijgh & Van Ditmar, 1923. — Т. 3. — С. 220.

Література

[ред. | ред. код]