Коробейченко Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коробейченко Олександр Миколайович
Основна інформація
Дата народження 5 березня 1900(1900-03-05)
Дата смерті 11 квітня 1971(1971-04-11) (71 рік)
Місце смерті Донецьк, Українська РСР, СРСР
Поховання Мушкетівський цвинтар
Професії оперний співак
Співацький голос тенор
Інструменти вокал[d]
Нагороди
Заслужений артист РРФСР

Коробейченко Олександр Миколайович (5 (17) березня 1900 — 11 квітня 1971) — український оперний співак, тенор, прем'єр Донецького театру опери і балету, перший учитель вокалу Анатолія Солов'яненка, якого навчав упродовж 10 років[1][2].

Творча біографія[ред. | ред. код]

Грав і співав у десятках вистав, в його репертуарі було 87 партій, багато з яких до нього не виконувалися: першим виконував партію Калафа в постановці «Турандот» Джакомо Пуччіні, Хлопуши з «Омеляна Пугачова». Зі своєю дружиною Наталею Гришковською, молодою співачкою, познайомився в Сталінському театрі, будучи вже його прем'єром.

Був людиною прямою і безкомпромісною. У 1935 року відмовив Клименту Ворошилову співати під час бенкету, який давався після успішних військових навчань Київським військовим округом. Через це звання заслуженого артиста отримав тільки 1939 року, в той час як більшість його колег удостоїлись звання ще 1936 року. Також через конфлікт із директором театру, що був в мистецтві людиною випадковою і раніше працював в тюрмі, був змушений досить рано завершити сольну кар'єру і піти з театру.

Однак до кінця життя вірними товаришами Олександра Коробейченка залишались артисти, пізніше народні артисти України, Станіслав Саварі, Микола Протасенко, учні маестро оперний співак Анатолій Солов'яненко та математик, винахідник Вітольд Пак.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Об учителе и ученике: о Коробейченко и Соловьяненко. Архів оригіналу за 8 грудня 2009. Процитовано 21 січня 2011.
  2. Министр культуры Екатерина Фурцева пообещала Анатолию Соловьяненко, что народным артистом советского союза он станет только «через ее труп», 04.06.2002, «Факты и комментарии®»(рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]