Коротченко Олександр Дем'янович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коротченко.
Олександр Дем'янович Коротченко
Народження 23 лютого 1922(1922-02-23)
Новгород-Сіверський
Смерть 19 серпня 1990(1990-08-19) (68 років)
Київ
Національність українець
Країна СРСР СРСР
Приналежність  УРСР
Рід військ Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Партія КПРС
Звання  Генерал-полковник авіації
Командування голова ЦК ДТСААФ України
Війни / битви Друга Світова війна
Нагороди
Орден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни II ступеняОрден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Олекса́ндр Дем'я́нович Коро́тченко (23 лютого 1922(19220223), Новгород-Сіверський, тепер Чернігівської області — 19 серпня 1990, місто Київ) — український радянський військовик, генерал-полковник авіації. Голова Центрального комітету Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту України (ДТСААФ України) (1978—1987). Депутат Верховної Ради Української РСР 10—11 скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1922 року в місті Новгород-Сіверський, нині Чернігівської області. Українець. Батько — Коротченко Дем'ян Сергійович — голова Президії Верховної Ради УРСР. Мати — Коротченко Поліна Опанасівна.

У 1941 році добровільно вступив до лав РСЧА, закінчив військову авіаційну школу льотчиків. На фронтах німецько-радянської війни з 29 липня 1943 року. У складі 429-го винищувального авіаційного полку брав участь у обороні Москви. З травня 1944 року гвардії лейтенант О. Д. Коротченко — старший льотчик 146-го гвардійського винищувального авіаційного полку (9-й винищувальний авіаційний корпус ВПС Південно-Західного округу ППО).

Член ВКП(б) з 1950 року.

Закінчив Військово-повітряну академію і Військову академію Генерального штабу ЗС СРСР.

З 15.04.1953 по 11.10.1956 — командир 146-го гвардійського винищувального авіаційного полку (в/ч 23234), майор[1]

Командував 19-ю дивізією протиповітряної оборони.[2][3]

З 1966 по 1967 — командувач 28-го корпусу протиповітряної оборони (ППО) СРСР у Львівській області, генерал-майор авіації.

З 1967 по 1970 — 1-й заступник командуючого 8-ї окремої армії протиповітряної оборони.[4]

З 1978 по 1987 — голова Центрального комітету Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту України (ДТСААФ України), генерал-полковник авіації.

Був депутатом Верховної Ради Української РСР 10-го скликання та 11-го скликання.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений низкою державних нагород СРСР, у тому числі двома орденами Червоного Прапора (14.05.1956, 31.10.1967), орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня (13.08.1945), Червоної Зірки (22.02.1954) і медалями.

Автор праць[ред. | ред. код]

  • Коротченко А. Д. Передовое — в практику работы. — М.: Изд-во ДОСААФ, 1982.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Исторический формуляр 146-го истребительного авиационного полка(в/ч 23234). Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 21 червня 2022.
  2. ↑ КАНДИДАТ В КОСМОНАВТЫ[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. ↑ Интервью Константина Чиркина с Николаем Леонтьевичем Шевченко. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 13 червня 2014.
  4. ↑ История организационного строительства управления 8-й ОА ПВО. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 21 червня 2022.
  5. ↑ Сайт biblus[недоступне посилання]
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коротченко_Олександр_Дем%27янович&oldid=41097843