Костянтинівська сотня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтинівська сотня
Основні дані
Полк: Лубенський
Утворена: 1649
Ліквідована: 1782
Населені пункти
Центр: Костянтинів
Сотенна влада
Сотники

Костянтинівська сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Миргородського (1649-1658) та Лубенського полку (1658-1781) Гетьманщини. Створена 1649 року. Центр — вільне козацьке місто Костянтинів (тепер село Недригайлівського району Сумської області).

Географія[ред. | ред. код]

Сотня займала крайню північну частину Миргородського полку і безпосередньо межувала з Московією. На півдні межувала із багатою Смілянською сотнею. До складу Костянтинівської сотні входило козацьке село Хоружівка - батьківщина майбутнього Президента України Віктора Ющенка.

Історія[ред. | ред. код]

У 17 столітті Костянтинів був торговельним містом на важливому Ромоданівському шляху. 1649 року, за Зборівською угодою, у складі Миргородського полку заснована Костянтинівська сотня, на чолі якої став уродженець Білої Церкви, брат полковника Зв'ягілського Яцько Кліша-Гамалія, свояк майбутнього Гетьмана Петра Дорошенка.

Після повстання Мартина Пушкаря (1658) Костянтинівська сотня включена до складу новоутвореного Лубенського полку - 13-тою за ліком. У складі полку існувала до анексії Гетьманщини 1781 року.

Згодом населення сотенного центру зросло до 17 тисяч мешканців. Територію сотні у 18 столітті постійно атакували московські землевласники, так що центр сотні - Костянтинів - потрапив до рук неправославних іноземців.

1777 у Костянтинові неодноразово був відомий козацький диверсант, оспіваний у художніх творах Семен Гаркуша[1]. Він мав бази у Костянтинівській сотні для рейдів у Слобідську Україну (зокрема, м. Кригу).

Сотники[ред. | ред. код]

  • Яцько Кліша (1648-1649);
  • Горбаченко Тиміш Степанович (16.?-1649. 02.1649.10-16.?);
  • Оленик (16.?-1657.10-16.?);
  • Федорович Іван (16.?-1659.12-1660.01-16.?);
  • Горбаченко Тиміш Степанович (16.?-1661.01.-16.?);
  • Скоробагатий Дмитро (16.?-1661.10.-16.?);
  • Переяславець Яцько (16.?-1671.01.-16.?);
  • Лубенець Іван (16.?-1672.05.-16.?);
  • Березанець Юхим (16.?-1680-16.?);
  • Полетика Стефан Андрійович (1759-1768);
  • Ходоровський Стефан (1770.15.12.-1783).

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Феодосій Сахно. Історія Смілого. - Київ, 2004. - С.262 - ISBN 966-585-091-1

Джерела[ред. | ред. код]