Костянтинівська сотня
| Костянтинівська сотня | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Полк: | Лубенський |
| Утворена: | 1649 |
| Ліквідована: | 1782 |
| Населені пункти | |
| Центр: | Костянтинів |
| Сотенна влада | |
| Сотники | |
Костянтинівська сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Миргородського (1649-1658) та Лубенського полку (1658-1781) Гетьманщини. Створена 1649 року. Центр — вільне козацьке місто Костянтинів (тепер село Недригайлівського району Сумської області).
Географія[ред. | ред. код]
Сотня займала крайню північну частину Миргородського полку і безпосередньо межувала з Московією. На півдні межувала із багатою Смілянською сотнею. До складу Костянтинівської сотні входило козацьке село Хоружівка - батьківщина майбутнього Президента України Віктора Ющенка.
Історія[ред. | ред. код]
У 17 столітті Костянтинів був торговельним містом на важливому Ромоданівському шляху. 1649 року, за Зборівською угодою, у складі Миргородського полку заснована Костянтинівська сотня, на чолі якої став уродженець Білої Церкви, брат полковника Зв'ягілського Яцько Кліша-Гамалія, свояк майбутнього Гетьмана Петра Дорошенка.
Після повстання Мартина Пушкаря (1658) Костянтинівська сотня включена до складу новоутвореного Лубенського полку - 13-тою за ліком. У складі полку існувала до анексії Гетьманщини 1781 року.
Згодом населення сотенного центру зросло до 17 тисяч мешканців. Територію сотні у 18 столітті постійно атакували московські землевласники, так що центр сотні - Костянтинів - потрапив до рук неправославних іноземців.
1777 у Костянтинові неодноразово був відомий козацький диверсант, оспіваний у художніх творах Семен Гаркуша[1]. Він мав бази у Костянтинівській сотні для рейдів у Слобідську Україну (зокрема, м. Кригу).
Сотники[ред. | ред. код]
- Яцько Кліша (1648-1649);
- Горбаченко Тиміш Степанович (16.?-1649. 02.1649.10-16.?);
- Оленик (16.?-1657.10-16.?);
- Федорович Іван (16.?-1659.12-1660.01-16.?);
- Горбаченко Тиміш Степанович (16.?-1661.01.-16.?);
- Скоробагатий Дмитро (16.?-1661.10.-16.?);
- Переяславець Яцько (16.?-1671.01.-16.?);
- Лубенець Іван (16.?-1672.05.-16.?);
- Березанець Юхим (16.?-1680-16.?);
- Полетика Стефан Андрійович (1759-1768);
- Ходоровський Стефан (1770.15.12.-1783).
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Феодосій Сахно. Історія Смілого. - Київ, 2004. - С.262 - ISBN 966-585-091-1
Джерела[ред. | ред. код]
- Козацкие полки — военные и административно-территориальные единицы в Украине [Архівовано 7 квітня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 155-156;
- Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. – Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. – К.: Стилос, 2005. – С. 231-232.