Недригайлівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Недригайлівський район
Coats of arms of Nedrigajlivskij district.png Nedrigaylivskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Сумська область
Код КОАТУУ: 5923500000
Утворений: 1923 р.
Населення: 24 524 (на 1.02.2016)
Площа: 1025 км²
Густота: 25.3 осіб/км²
Тел. код: +380-5455
Поштові індекси: 42100—42146
Населені пункти та ради
Районний центр: Недригайлів
Селищні ради: 2
Сільські ради: 17
Смт: 2
Села: 95
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 42100. смт. Недригайлів, вул. Щебетунів, 4, 5-15-04
Веб-сторінка: Недригайлівська РДА
Голова РДА: Петльований Валентин Павлович
Голова ради: Коваленко Микола Васильович

Commons-logo.svg Недригайлівський район у Вікісховищі

Недрига́йлівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Сумської області України.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Недригайлівський район розташований у південно-західній частині Сумської області й охоплює територію у 1025 км².

Район межує на півночі з Буринським районом, на заході — з Роменським районом і Лебединським районом, на півдні — з Липоводолинським районом, і на заході з Білопільським районом. Він об'єднує 2 селища міського типу та 98 сільських населених пунктів. Населення 26,3 тис. чоловік. Районний центр — смт Недригайлів.

Районом протікають річки Сула, Терн, Бобрик, Біж, Хусь, Хусть, Вільшанка.

Історія[ред.ред. код]

Перші поселенці на території сучасної Недригайлівщини з'явились ще в найдавнішому періоді кам'яної доби — палеоліті, тобто 15 тис. років тому. Виявлені поселення доби пізнього палеоліту, епохи бронзи (мар'янівська культура), ранньої залізної доби (скіфська та черняхівська культури), курганні могильники епохи бронзи та скіфського часу, залишки слов'янських поселень та могильників.

Заселення Посулля активізується на початку XI ст., коли київський князь Володимир вирішує будувати посульську лінію оборони проти набігів половців. Археологи виявили залишки таких прикордонних застав біля Недригайлова: на правому березі річки Сули знайдені залізний ніж, наконечники списа, скляне намисто та уламки скляних браслетів часів Київської Русі. Вважають, що саме тут розташовувалося місто Попаш, яке входило до Переяславського князівства. Поблизу Тернів розташовувалися місто В'єхань, городища Боярське та Бабакове. Літописні міста Попаш і В'єхань уперше згадуються в Іпатіївському літописі під 1147 роком. Упродовж XII-XIII ст. цей край входив до складу Чернігівського князівства і на півдні безпосередньо межував з Переяславським. У середині XIII ст. міста Верхнього Посулля були зруйновані монголо-татарами і більше не відновлювалися. Впродовж майже трьохсот років після монголо-татарської навали ця територія була розорена і не мала постійних поселенців.

З кінця XIV ст. ці землі входять до складу Литовського князівства, а з 1569 року і до середини XVII ст. західна Недригайлівщина відходить до Речі Посполитої, а схід та південний схід краю опиняються у складі Московського царства. Тільки 1647 року згідно з московсько-польським договором про розмежування кордонів Недригайлів, який було названо містечком, відійшов до Московського царства. Тоді в Недригайлові нараховувався 451 двір, з них 145 були оточені земляним валом та 306 перебували за валом.

Недригайлів було засновано у 1639 році польським урядником Кшиштофом Шіножацьким. Імовірно, що найменування населеного пункту походить від назви річки, що колись тут протікала й дістала, очевидно, своє ім'я від недригливості течії. За легендою, назва походить від того, що нібито поселенці не здригнулися перед татарськими полчищами й дали їм рішучу відсіч. Найімовірніше, що цей топонім походить від прізвища Недригайло.

У XVI ст. польський уряд збудував тут укріплення, так зване Недригайлівське городище, біля якого на березі Сули виникла слобода Недригайлів, яка згодом перетворилась на значний населений пункт. Її першими поселенцями були українські селяни. Жителі Недригайлова кріпаками ніколи не були, бо вели свій родовід з козацтва та державних селян. А ось селяни окружних сіл жили на землях панів Головкіних, Хвощинських, Щербатових, Левіних, Калугіних та інших поміщиків.

Східна Недригайлівщина в 50-х роках сімнадцятого століття ввійшла до складу Сумського козацького полку, якому підпорядковувались Недригайлівська і Деркачівська сотня. Західна ж Недригайлівщина разом з Костянтинівською сотнею належала до Лубенського полку Гетьманської України.

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Недригайлівського району були створені 44 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 75,27 % (проголосували 15 408 із 20 471 виборця). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 59,13 % (9 111 виборців); Юлія Тимошенко — 17,69 % (2 726 виборців), Олег Ляшко — 10,28 % (1 584 виборців), Анатолій Гриценко — 5,63 % (868 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,66 %[1].

Пам'ятки[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-20. 

Посилання[ред.ред. код]

Буринський район
Роменський район Gray compass rose.svg Білопільський район
Липоводолинський район Лебединський район