Крайня Балаклійка
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Крайня Балаклійка | |
|---|---|
 Став на річці біля села Студенок | |
| 49°28′40.440000099994″ пн. ш. 36°50′18.960000099998″ сх. д. / 49.47790° пн. ш. 36.83860° сх. д. | |
| Витік | на північ від с. Мосьпанове |
| Гирло | р. Балаклійка |
| • координати | 49°28′40.440000099994″ пн. ш. 36°50′18.960000099998″ сх. д. / 49.47790° пн. ш. 36.83860° сх. д. |
| Похил, м/км | 1,1 ‰[1] |
| Басейн | басейн Дону |
| Країни: |  УкраїнаХарківська область |
| Регіон | Чугуївський район |
| Довжина | 34 км[1] |
| Площа басейну: | 291 км²[1] |
| Притоки: | Вовчий Яр (ліва) |
 | |
Кра́йня Балаклі́йка — річка в Україні, у межах Чугуївського і Балаклійського районів Харківської області, права притока Балаклійки (басейн Сіверського Дінця).
Довжина річки 34 км, площа басейну 291 км², похил 1,1 м/км. Долина широка (2,5—3 км), з пологими схилами. Річище помірно звивисте, завширшки пересічно 5 м, завглибшки понад 1 м. Заплава в середній течії місцями заболочена. Влітку міліє. Споруджено кілька ставків.
Річка бере початок на північ від села Мосьпанове. Тече переважно на південь, перед гирлом — на південний схід. Впадає до Балаклійки між селом Вербівка і містом Балаклія.
Притоки: Вовчий Яр (ліва).
- ↑ а б в Каталог річок України — Київ: 1957. — С. 142. — 192 с.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 279
