Красногрудь Дмитро Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Красногрудь
Красногрудь Дмитро Анатолійович
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження 18 жовтня 1978(1978-10-18)
Харків
Смерть 13 липня 2020(2020-07-13) (41 рік)
поблизу смт Зайцеве, Бахмутський район, Донецька область Україна Україна
Національність українець
Псевдо «Мир»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Морська піхота
Формування
 137 ОБМП
 35 ОБрМП
Війни / битви

Російсько-українська війна

Командування
командир розвідувального взводу
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015

Дмитро́ Анато́лійович Красногру́дь (18 жовтня 1978, Харків — 13 липня 2020, Зайцеве, Бахмутський район, Донецька область) — український військовослужбовець, командир розвідувального взводу 137-го окремого батальйону морської піхоти 35-ї окремої бригади морської піхоти. Позивний «Мир».

Життєпис[ред. | ред. код]

Раніше служив у мотопіхотному батальйоні 93-ї ОМБр «Холодний Яр».

Брав участь у Російсько-українській війні на Сході України, був командиром розвідувального взводу 137-го окремого батальйону 35-ї бригади морської піхоти[1].

У 93-й бригаді Дмитро був командиром розвідки мотопіхотного батальйону. Влітку 2017 року він розробляв та брав участь в операції, коли було взято в полон російського військового Віктора Агєєва.

Загинув 13 липня 2020 року під час виконання бойових завдань у зоні проведення ООС у районі смт Зайцеве на Донеччині[2]. Зазнав численних скалкових поранень внаслідок вибуху невідомого пристрою[3]. Група з дев'яти військових намагалась евакуювати його тіло, потрапила під обстріл, де загинув бойовий медик та було поранено сержанта[4]. Проте російські війська влаштували засідку, обстріляли представників СЦКК, саперів і групу прикриття. В результаті, загинув військовий медик. Група була одягнена у бронежилети та каски з білими чохлами[5].

Дмитро загинув 13 липня, а 15-го російські терористи передали його тіло українським військовим[6].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • 2020 (посмертно) — орден «За мужність» III ступеня, — за особисту мужність i самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[7]
  • 2019 — медаль «За військову службу Україні»[8]
  • 2015 — медаль «Захиснику вітчизни»[9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ На Донбасі під час бойового завдання підірвався український військовий Дмитро Красногрудь. Прямий (англ.). 16 липня 2020. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
  2. ↑ Стало відоме ім'я офіцера, який загинув 13 липня на Донбасі. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
  3. ↑ Стало відомо ім'я загиблого в районі Зайцевого військового. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
  4. ↑ На Донбасі під час обстрілу загинув військовий медик, ще двоє отримали поранення. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
  5. ↑ Комвзводу Дмитро Красногрудь «Мир» загинув під Горлівкою. Club-tourist (амер.). Процитовано 16 липня 2020.
  6. ↑ Тіло загиблого на Донбасі військового повернули з непідконтрольної території – ООС. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
  7. ↑ Указ Президента України від 5 серпня 2020 року № 304/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. ↑ Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України» від 17.05.2019 № 270/2019
  9. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №480/2015. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Красногрудь_Дмитро_Анатолійович&oldid=39957134