Курт фон Мюлен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курт фон Мюлен
Народився22 січня 1905(1905-01-22)[1]
Ульм, Вюртемберзьке королівство, Німецька імперія[1]
Помер15 січня 1971(1971-01-15)[1] (65 років)
Крессбронн-ам-Бодензе
Країна Німеччина
Діяльністькомерційний агент
Знання мовнімецька
УчасникДруга світова війна
Титулбарон
Військове звання Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Барон Курт Фрідріх Адольф фон Мюлен (нім. Kurt Friedrich Adolf Freiherr von Mühlen; 22 січня 1905, Ульм15 січня 1971, Крессбронн) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син генерал-майора Вюртемберзької армії барона Фрідріха фон Мюлена (1866–1933) і його дружини Наталі, уродженої фон Волляйб (1868–1951). В 1923 році вступив в 3-й саперний батальйон, потім служив у піхоті. З 1 жовтня 1936 року — командир 14-ї роти 4-го піхотного полку. З травня 1940 року — командир 1-го батальйону 75-го піхотного полку. Учасник Французької кампанії. З червня 1940 року — ад'ютант штабу 5-ї піхотної дивізії. З червня 1941 року брав участь у Німецько-радянській війні. З 1 жовтня 1941 року — командир 5-го кулеметного батальйону, з червня 1942 року — 75-го єгерського полку. Відзначився у боях під Дем'янськом. З 8 липня 1944 року — командир 559-ї гренадерської (з 9 жовтня 1944 року — народно-гренадерської) дивізії, яка боролася на Західному фронті. У квітні 1945 року дивізія Мюлена була розгромлена. В травні 1945 року здався союзникам. В червні 1947 року звільнений. В 1947/50 роках працював слюсарем, потім — торговим представником фірми AEG.

Сім'я

[ред. | ред. код]

28 червня 1932 року одружився з Ельзою Штокгаус (1908–?). В пари нрадились 2 дочки (1933, 1936) і син (1935).

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Reinicke, A., Die 5. Jäger-Division – Polen, Westfeldzug 1940, Rußland, Das Ende an der Oderfront, Nebel Verlag GmbH, Eggolsheim, Deutschland, 2003
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1012577619 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.