Лещата (значення)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
  • Лещата — слюсарний інструмент, яким затискують оброблюваний предмет.
  • Лещата — застаріла назва лубків, шини, за допомогою яких роблять пов'язку, що забезпечує нерухомість пошкодженої кістки кінцівки.
  • Лещата — назва старовинних затискачів, зроблених з дерев'яних брусків чи штаб заліза. Використовували їх наприклад, при плетенні коробів (кінці зігнутої в круг драні з'єднувалися таким чином, що заходили один на одного; потім поміщалися між двома брусками, кінці яких зв'язувалися, і бруски фіксували кінці драні, запобігаючи їхньому розходженню), при лагодженні похилених тинів (по обидва боки тину вбивалися два стовпи і стягалися планками, які проходили наскрізь їх; це називалося «взяти тин у лещата»)[1].
  • Лещата — застаріла назва розщепленої на кінці палиці.
  • Лещата — діалектна назва ковальських кліщів.
  • Лещата — історична назва лиж на теренах Галичини[2][3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Лещата // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. «На лещатах, мов на крилах!» (Високий Замок, 25 вересня 2009). Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 7 квітня 2010.
  3. Молода спортивна наука України: Збірник наукових праць з фізичної культури та спорту. Випуск 7. Том 1. — Львів, 2003. — С. 217 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 березня 2010. Процитовано 7 квітня 2010.