Дранка (матеріал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дах, покритий дранкою. Замок Геделон, Йонна, Франція
Дранка в штабелі. Мармарощина, Румунія
Кріплення драниць

Дра́нка[1], дрань, діал. драни́ці[2] і дра́ниці (однина — драни́ця[3], дра́ниця, драни́чина[4], дранка[1]) — вид покрівельного матеріалу з окремих дерев'яних дощечок. Довжина дранки становить від 40 см до 1 м. Дранка менших розмірів іноді називається «тріскою» — калькою з рос. щепа, не засвідченому в подібному значенні українськими словниками[5][6][7]. У середині XX ст. вживався й термін скі́па[8].

По суті, дранка — спрощена версія ґонту, вона не має клиноподібного паза. Виготовляють дранку колоттям («дранням») дерев'яних цурок до 1 м довжиною. Для цієї мети використовують спеціальні інструменти: ніж з ресори, металевий клин з держаком. Колоди повинні бути добре висушеними: з вологістю не меншою, ніж 18 % — інакше готовий матеріал потріскається. Треба обирати стовбури без сучків — після висихання вони випадають і залишають діри. Для дранки використовують частіше за все сосну, ялину, осику, вільху.

На Гуцульщині дранка різного розміру мала окремі назви:

  • Посіжняк (від «сажень») — довжиною 1500—2500 см і більше, шириною 8-16 см і товщиною 1,3-1,5 см;
  • У щир (чи просто «дранка», «драниця») — довжиною 80-100 см, шириною 7-15 см, товщиною 1,2–1,3 см;
  • Румунка — довжиною 60-70 см, шириною 7-14 см, товщиною 1,2-1,3 см[9].

Кріплять дранку на дах у шаховому порядку в 2-5 шарів, з напустком як по горизонталі, так і по вертикалі[10].

Штукатурна дранка[ред. | ред. код]

  • Штукатурна дранка — рейки, які використовують для обрешітки дерев'яних стін перед тинькуванням — щоб ліпше тримався розчин[1]. Сировиною для виробництва слугують деревні відходи: обаполи, обрізки фанери. У такій дранці допускаються зрощені з деревиною сучки (діаметром до 10 мм) і також отвори від випалих сучків. Бруски розпилюють або розколюють уздовж волокон на спеціальній машині. Товщина дранки 2…3 мм, ширина — 15…20 мм, довжина 70…100 см. Форма реалізації штукатурної дранки — або в зв'язках по 100 шт. або у вигляді ґрат, покладених у пакети по 10 м² у кожному[11].

Див. також[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Дранка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Драниці // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Драниця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Драничина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 1. — С. 440.
  5. Тріска // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Тріска // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 4. — С. 285.
  7. Щепа // Русско-украинский политехнический словарь
  8. Скіпа // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Михайло Матійчук. Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині // Вісник Львівського університету. Серія історична. — Львів, 2010. — Вип. 45. — С. 463-495.
  10. Деревянные конструкции кровли — краткий обзор различных вариантов и технология укладки дранки
  11. Покрівельні матеріали. Шашки для підлоги. Штукатурна дранка