Дранка (матеріал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дах, покритий дранкою. Замок Геделон, Йонна, Франція
Дранка в штабелі. Мармарощина, Румунія
Кріплення драниць

Дра́нка[1], дрань, діал. драни́ці[2] і дра́ниці (однина — драни́ця[3], дра́ниця, драни́чина[4], дранка[1]) — вид покрівельного матеріалу з окремих дерев'яних дощечок. Довжина дранки становить від 40 см до 1 м. Дранка менших розмірів іноді називається «тріскою» — калькою з рос. щепа, не засвідченому в подібному значенні українськими словниками[5][6][7]. У середині XX ст. вживався й термін скі́па[8].

По суті, дранка — спрощена версія ґонту, вона не має клиноподібного паза. Виготовляють дранку колоттям («дранням») дерев'яних цурок до 1 м довжиною. Для цієї мети використовують спеціальні інструменти: ніж з ресори, металевий клин з держаком. Колоди повинні бути добре висушеними: з вологістю не меншою, ніж 18 % — інакше готовий матеріал потріскається. Треба обирати стовбури без сучків — після висихання вони випадають і залишають діри. Для дранки використовують частіше за все сосну, ялину, осику, вільху.

Кріплять дранку на дах у шаховому порядку в 2-5 шарів, з напустком як по горизонталі, так і по вертикалі[9].

Штукатурна дранка[ред. | ред. код]

  • Штукатурна дранка — рейки, які використовують для обрешітки дерев'яних стін перед тинькуванням — щоб ліпше тримався розчин[1]. Сировиною для виробництва слугують деревні відходи: обаполи, обрізки фанери. У такій дранці допускаються зрощені з деревиною сучки (діаметром до 10 мм) і також отвори від випалих сучків. Бруски розпилюють або розколюють уздовж волокон на спеціальній машині. Товщина дранки 2…3 мм, ширина — 15…20 мм, довжина 70…100 см. Форма реалізації штукатурної дранки — або в зв'язках по 100 шт. або у вигляді ґрат, покладених у пакети по 10 м² у кожному[10].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]