Лоський Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лоський.
Володимир Миколайович Лоський
фр. Vladimir Lossky
Народився26 травня (8 червня) 1903[1]
Геттінген, Германия
Помер7 лютого 1958(1958-02-07)[1][2][3] (54 роки)
Париж, Франція
·інфаркт міокарда
ПохованняСент-Женев'єв-де-Буа
Країна Франція[4]
 Російська імперія
 СРСР
 Німеччина[4]
Діяльністьбогослов
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет і Паризький університет
Знання мовфранцузька[5][6] і російська[6]
Посададекан
Конфесіяправослав'я
БатькоЛоський Миколай Онуфрійович
У шлюбі зMadeleine Losskyd
Діти
  • Микола Лоський (1929-2017),
  • Іван Лоський (1932-1971),
  • Марія Семон (нар. 1934),
  • Катерина Асланова (1936-2000)

Володимир Миколайович Лоський (26 травня (8 червня) 1903, Геттінген, Німецька імперія — 7 лютого 1958, Париж, Франція) — французький богослов Паризької школи богослов'я, діяч російського зарубіжжя, основоположник «неопатристичного» синтезу в православному богослов'ї.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син філософа-інтуітивіста М. О. Лоського, онук педагога і публіциста Володимира Яковича Стоюніна. Польський рід Лоських походив зі східної Латвії. Народився в німецькому місті Геттінген. У 1920—1922 рр. навчався в Петрограді.

У 1922 р. сім'я Лоських була вислана з Росії. Жив у Празі (1922—1924), де працював з Н. П. Кондаковим. З 1924 року в Парижі. Навчався в Сорбонні (1924—1927). У 1925-1926 рр. вступив у Свято-Фотієвсье братство. У 1940-1944 рр. брав участь у французькому Опорі. Займався науково-дослідницькою роботою і викладав догматичне богослов'я та історію Церкви в Інституті св. Діонісія в Парижі. З 1945 по 1953 рр. — декан інституту. Стараннями В. М. Лоського був відкритий перший франкомовний православний прихід на вулиці Сент-Женев'єв у Парижі. Один з керівників Співдружності святого Албанія і преподобного Сергія.

Поряд з працями протоієрея Георгія Флоровського, протопресвітера Іоанна Мейєндорфа, архімандрита Кипріана (Керна) та ін., роботи Володимира Лоського послужили початком, за висловом Георгія Флоровського, «визволення з полону» схоластичною програмою латинської теології, засвоєної академічним богослов'ям Російської Православної Церкви у XVIII—XIX століттях. Згодом на основі звільнених від полону православної христології та антропології протоієреєм Миколою Афанасьєвим була розроблена сучасна православна еклезіологія.

Похований на кладовищі Сент-Женев'єв-де-Буа.

Родина

[ред. | ред. код]
  • Дружина (з 1928 року) — Магдалина Ісааківна Малкіель-Шапіро (1905-1968), церковний діяч, з відомого купецького сімейства Малкіель, доводилася сестрою віолончелісту і музикознавцю, професор Токійської консерваторії[en] Костянтину Ісаакович Шапіро (1896-1992), двоюрідною сестрою (по материнській лінії) філологам Віктору Максимовичу Жирмунскому і Мирону Аркадійовичу Малкіель-Жирмунскому, троюрідною сестрою письменнику Юрію Миколайовичу Тинянову і мовознавцю Якову Львовичу Малкіелю[7][8]. Її батько, Ісак Сергійович (Соломонович) Шапіро (1860-1929), був директором банку в Саратові[9].
діти
  • Микола Лоський (1929-2017), професор Свято-Сергіївського богословського інституту в Парижі (по кафедрі історії Західної Церкви), священик з 2006 року[10].
  • Іван Лоський (1932-1971), філолог
  • Марія Семон (нар. 1934), філолог, історик літератури, викладач
  • Катерина Асланова (1936-2000)

Наукові праці, публікації

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Babelio — 2007.
  3. ↑ а б AlKindi
  4. ↑ а б LIBRIS — 2013.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ а б CONOR.Sl
  7. ↑ Филолог-славист Михаил Константинович Шапиро (род. 1939, сноска 1) [Архівовано 29 березня 2015 у Wayback Machine.] (Michael Shapiro); на русском языке была опубликована книга его брата Исаака Константиновича Шапиро «Эдокко» (КоЛибри, 2010; «Edokko: Growing Up a Foreigner in Wartime Japan»)[недоступне посилання з Июль 2018]
  8. ↑ Магдалина Исааковна Малкиель-Шапиро. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 20 серпня 2018.
  9. ↑ Исаак Шапиро «Эдокко. История иностранца, выросшего в военной Японии». Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 20 серпня 2018.
  10. ↑ Священник Николай Лосский. Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 20 серпня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Лоський_Володимир_Миколайович