Лотар Бергер

Лотар Бергер
нім. Lothar Berger
Народився	31 грудня 1900(1900-12-31) Гальберштадт, Гарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Помер	5 листопада 1971(1971-11-05) (70 років) Бад-Швартау, Східний Гольштейн, Шлезвіг-Гольштейн, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Командор ордена Зірки Румунії Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Бронзовий нагрудний знак ближнього бою Нагрудний знак «За поранення» в золоті Штурмовий піхотний знак в сріблі Нагрудний знак «За боротьбу з партизанами» Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ

Лотар Бергер (нім. Lothar Berger; 31 грудня 1900, Гальберштадт — 5 листопада 1971, Бад-Швартау) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Учасник Першої світової війни. 30 липня 1920 року демобілізований, але 1 травня 1924 року повернувся на військову службу. Служив у піхоті, командир роти. З 1 червня 1939 року — командир 3-го батальйону 84-го піхотного полку. З 31 жовтня 1940 по 2 січня 1943 року — командир 1-го навчального батальйону піхотного училища. З 25 січня по 5 вересня 1943 року — командир 336-го гренадерського полку. З 7 жовтня 1943 року — командир 721-го гренадерського полку. З 14 січня 1945 року — інструктор з тактики на полкових курсах. З 23 по 26 січня — комендант фортеці Оппельн. З 13 лютого по 5 квітня — командир 100-ї бригади особливого призначення і військовий комендант Губена, одночасно з 30 березня по 6 травня — командир 208-ї піхотної дивізії. З 6 квітня — командир 75-ї піхотної дивізії. 8 травня здався радянським військам. В листопаді переданий британській владі. В липні 1946 року звільнений.

Звання

• Лейтенант (20 грудня 1924)
• Обер-лейтенант (1 березня 1928)
• Гауптман (1 липня 1934)
• Майор (1 грудня 1938)
• Оберст-лейтенант (1 серпня 1940)
• Оберст (1 квітня 1942)
• Генерал-майор (20 квітня 1945)

Нагороди

• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Залізний хрест
  • 2-го класу (28 липня 1918)
  • 1-го класу (24 грудня 1920)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (1 січня 1935)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го (2 жовтня 1936), 3-го і 2-го класу (18 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (30 вересня 1939)
  • 1-го класу (2 жовтня 1939)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (5 серпня 1940)
  • дубове листя (№806; 28 березня 1945)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі
• Орден Зірки Румунії, командорський хрест з мечами (24 червня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (21 липня 1942)
• Нагрудний знак ближнього бою в бронзі
• Нагрудний знак «За боротьбу з партизанами» в бронзі
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті
• Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.499-500 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997.
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio-Verlag, Osnabrück, 1987.
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001