Любарсько-Гутянська сільська рада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Любарсько-Гутянська сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Область Волинська округа
Київська область
Житомирська область
Район Баранівський район
Довбишський район
Адм. центр с. Любарська Гута
Утворена 1923 року
Ліквідована 11 серпня 1954 року
Склад
Кількість членів
Голова ради
Територія та населення
Населення 1 099 (1931)
Населені пункти 2 (1946)
Контактні дані
Адреса с. Любарська Гута, Довбишський р-н, Житомирська обл., Українська РСР
Мапа

Любарсько-Гутянська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Баранівському і Довбишському (Мархлевському, Щорському) районах Волинської округи, Київської й Житомирської областей Української РСР з адміністративним центром у селі Любарська Гута.

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Сільській раді на час ліквідації були підпорядковані населені пункти:

Населення

[ред. | ред. код]

Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 122 особи, кількість дворів — 241[1].

Чисельність населення ради у 1927 році становила 1 004 особи, з них польського походження — 939 (93,5 %); кількість домогосподарств — 206[2].

Кількість населення ради, станом на 1931 рік, становила 1 099 осіб[3].

Історія та адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

Створена 1923 року, в складі сіл Глинки, Зятинець, Любарська Гута і урочища Сюмачко Рогачівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. 18 лютого 1923 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК (протокол № 1 «Про об'єднання населених пунктів у сільради, зміну складу і центрів сільрад»), до складу ради включене ур. Лупасів Хутір, пропущене при складанні списків, х. Сюмачко переданий до складу Турівської сільської ради Рогачівської волості. 7 березня 1923 року включена до складу новоствореного Баранівського району Житомирської округи. 3 листопада 1923 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК (протокол № 5 «Про зміни в межах округів, районів і сільрад»), Лупасів Хутір передано до складу Явненської сільської ради Баранівського району.

1 вересня 1925 року раду передано до складу новоутвореного Довбишського (згодом — Мархлевський) району Житомирської (згодом — Волинська) округи. 17 жовтня 1935 року, внаслідок розформування Мархлевського району, сільську раду включено до складу Баранівського району Київської області. 14 травня 1939 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про утворення Щорського району Житомирської області», сільраду включено до складу Щорського (згодом — Довбишський) району Житомирської області. Станом на 1 жовтня 1941 року с. Глинки не перебуває на обліку населених пунктів[4].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Довбиського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Зятинець та Любарська Гута[5].

Ліквідована 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», територію та населені пункти ради приєднано до складу Адамівської сільської ради Довбишського району Житомирської області[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 143. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 19 листопада 2022.
  2. Таїсія Зарецька. Політика радянської влади... (PDF). Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України. с. 208. Архів оригіналу (PDF) за 19 квітня 2021. Процитовано 19 листопада 2022.
  3. Упоряд. М. І. Панчук, О. П. Ковальчук, Б. В. Чирко. Національні меншини в Україні, 1920-1930 роки: Історико-картографічний атлас. Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1995. с. 74. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 19 листопада 2022.
  4. а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 160, 245, 513, 516, 541, 549. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 19 листопада 2022.
  5. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 170. Процитовано 19 листопада 2022.