Баранівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баранівський район
Coat of arms of Baranivka Raion.png Flag of Baranivka raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: Flag of Ukraine.svg Україна
Регіон: Житомирська область
Код КОАТУУ: 1820600000
Утворений: 7 березня 1923 року


Населення: 39572 (на 1.01.2018)
Площа: 1000 км²
Густота: 39,5 осіб/км²
Тел. код: +380-4144
Поштові індекси: 12700—12746
Населені пункти та ради
Районний центр: Баранівка
Міські ради: 1
Селищні ради: 5
Сільські ради: 15
Міста: 1
Смт: 5
Села: 57
Районна влада
Адреса: 12700, Житомирська область, м. Баранівка, вул. Соборна, 12, 4-23-58
Вебсторінка: Баранівська РДА
Баранівська райрада
Голова РДА: Туровський Іван Йосипович[1]
Голова ради: М'ялківський Сергій Сергійович
Мапа

Commons-logo.svg Баранівський район у Вікісховищі

Бара́нівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у Житомирській області, знаходиться у межах історичного регіону Волинь, охоплює територію 1 тис. км², районний центр розташований у місті Баранівка. На території району розташовано також 5 селищ міського типу (Полянка, Першотравенськ, Довбиш, Мар'янівка, Кам'яний Брід) та 57 сіл. По території Баранівського району проходить залізниця Новоград-Волинський — Шепетівка. Населення становить 41 325 осіб (на 1.08.2013).

Географія[ред. | ред. код]

Головною річковою артерією Баранівщини є річка Случ, але загалом на території району є 13 річок басейну Дніпра. Територією району протікають річки: Случ, Хомора, Нивна, Смолка, Церем, Дорогань, Видолоч, Немилянка та інші. Усього протікає 17 річок довжиною 207 км.

На території району є поклади корисних копалин: будівельні матеріали (граніти, каолін, глини, піски, лімоніти) та торф.

Населення[ред. | ред. код]

Етнічний склад населення району на 2001 рік:

Мовний склад Баранівського району станом на 2001 р.:

українська російська польська
Баранівський район 98,5 1,3 0,1
м. Баранівка 98,1 1,7 0,0
Берестівська с-да 99,1 0,6 -
Вірлянська с-да 99,4 0,6 -
Дубрівська с-да 98,9 0,7 -
Жарівська с-да 99,5 0,5 -
Зеремлянська с-да 96,7 2,8 0,2
Йосипівська с-да 99,0 1,0 -
Кашперівська с-да 99,2 0,7 0,1
Марківська с-да 98,7 1,2 -
Мокренська с-да 99,2 0,8 -
Радулинська с-да 99,8 0,2 -
Рогачівська с-да 99,0 1,0 -
Смолдирівська с-да 99,3 0,4 0,3
Суємецька с-да 99,4 0,6 -
Хижівська с-да 99,9 - -
Ялишівська с-да 98,5 1,5 -

Історія[ред. | ред. код]

Район було утворено 7 березня 1923 року в складі Житомирської округи Волинської губернії з 24 сільських рад Баранівської, Рогачівської та Смолдирівської волостей Новоград-Волинського повіту.

З 15 вересня 1930 року, через скасування округ, район перейшов у пряме підпорядкування до республіканського центру.

9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області.

Від 22 вересня 1937 року — у складі новоутвореної Житомирської області.

30 грудня 1962 року, указом Президії Верховної Ради УРСР, район ліквідовано, сільські ради передано до складу Дзержинського та Новоград-Волинського районів.

Відновлений 8 грудня 1966 року в складі 4 селищних та 16 сільських рад, що входили до Новоград-Волинського та Дзержинського районів[3].

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську об'єднану громаду, 1 селищну об'єднану громаду, 1 сільську об'єднану громаду і 2 селищних ради, які об'єднують 62 населених пунктів та підпорядковані Баранівській районній раді. Адміністративний центр — місто Баранівка.

Промисловість[ред. | ред. код]

Територія Баранівського району доволі бідна ґрунтами для ведення сільськогосподарської діяльності, тому з давніх часів ця територія була одним з центрів ремісництва. На базі місцевих сировинних ресурсів розвинута фарфоро-фаянсова та скляна промисловість. Спеціалізація сільського господарства — рослинництво льонарське, картоплярське та тваринництво м'ясо-молочного напрямів.

Персоналії[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Баранівського району були створені 53 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 67,59 % (проголосували 21 789 із 32 236 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 55,19 % (12 026 виборців); Юлія Тимошенко — 16,73 % (3 646 виборців), Олег Ляшко — 12,94 % (2 820 виборців), Анатолій Гриценко — 4,33 % (943 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,13 %[4].

Сусідні райони[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Президента України від 20 січня 2020 року № 19/2020-рп «Про призначення І.Туровського головою Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області».
  2. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
  3. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006.. http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 15, 533, 540. Процитовано 9 Oktober 2020. 
  4. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 2018-02-27. Процитовано 2016-03-17. 

Посилання[ред. | ред. код]


Новоград-Волинський район
Хмельницька область
(Славутський район)
Gray compass rose.svg Пулинський район
Хмельницька область
(Шепетівський район)
Хмельницька область
(Полонський район)
Романівський район