Люблянський трамвай
![]() | Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. (січень 2021) |
Трамвай Любляни | |||
---|---|---|---|
![]() | |||
Опис | |||
Країна |
![]() | ||
Місто | Любляна | ||
Дата відкриття | 6 вересня 1901 | ||
Дата закриття | 20 грудня 1958 | ||
Оператор | Splošna maloželezniška družba (до 1930), Cestna električna železnica (1930—1958) | ||
Маршрутна мережа | |||
Кількість маршрутів | 4 (1940) | ||
Довжина мережі | 21 400 м | ||
Довжина маршрутів | 21 400 м (1940) | ||
Рухомий склад | |||
Кількість вагонів | 53 (1940) | ||
Кількість депо | 2 | ||
Технічні дані | |||
Ширина колії | метрова колія[1] | ||
Тип живлення | контактна мережа | ||
Електрифікація | 500 В | ||
| |||
![]() |
Трамвай Любляни — вид рейкового громадського транспорту міста Любляна. Функціонував з 6 вересня 1901 по 20 грудня 1958. Нині час від часу озвучується ідея поновлення та вдосконалення трамвайного руху в Любляні.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/ba/Pogled_na_Ijubljansko_bolnico_1927.jpg/300px-Pogled_na_Ijubljansko_bolnico_1927.jpg)
1 січня 1900 міський голова Любляни Іван Грибар виступив за введення трамвайного руху в місті. Невдовзі після цього почалися перші проектні роботи, весною 1901 у Водматі[en] було збудовано трамвайне депо та почали прокладатися перші лінії. Влітку цього ж року були проведені випробувальні рейси, після чого 6 вересня 1901 трамваї почали перевозити пасажирів.
Початково трамвайне сполучення складалося з трьох ліній, по яких курсували тринадцять трамвайних вагонів та службовий транспорт. Сукупна довжина трамвайних ліній становила 5220 м; вони були повністю електрифіковані, напруга в мережі становила 500 вольт. Вагони мали кабіни з обох кінців, завдяки чому їх не потрібно було розвертати на кінцевих зупинках. Один вагон міг перевозити близько тридцяти пасажирів, а максимальна швидкість руху складала 30 км/год.
Трамвайним сполученням в Любляні керувало підприємство Splošna maloželezniška družba, яке, в свою чергу, підпорядковувалося підприємству Siemens & Halske. У перші роки функціонування трамвай не приносив бажаного прибутку, через що на початку 1930-х він був переданий муніципальній компанії Cestna električna železnica. Протягом 1931—40 були прокладені нові лінії та подовжені вже існуючі. Було закуплено також п'ятнадцять нових вагонів, а дев'ять вагонів було сконструйовано в майстернях депо. Останні трамвайні вагони були розроблені інженером Феліксом Лобе.
Протягом першої половини ХХ століття трамвайна мережа збільшилася до більш ніж 21 км, а кількість рухомого складу досягла 53 вагонів. У районі Шишка було збудовано нове трамвайне депо — більш старі вагони відстоювалися на території нинішнього автобусного парку, яка мала назву Remiza або Tramvajkomanda.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/57/TramvajskaKarta.jpg/400px-TramvajskaKarta.jpg)
Під час Другої світової війни вказівники маршрутів на трамваях були написані двома мовами, робочий день підлаштовувався під комендантську годину, до того ж бракувало запасних частин. Однак при цьому збільшився пасажирський трафік, оскільки проїзд був безкоштовним для італійських військових. Трамвайний маршрут до Шентвида перетинав італійсько-німецький кордон — на Целовецькому шляху знаходився прикордонний блок, який відділяв італійські володіння від німецьких. Німецька адміністрація заборонила рух трамваїв через кордон, внаслідок чого з жовтня 1941 маршрути до Шентвида були ліквідовані або скорочені.
Після закінчення війни були здійснені спроби оновити рухомий склад та лінії, однак було все менше зацікавленості у функціонуванні трамвайного сполучення. У 1951 почав свою роботу міський тролейбус, запуск якого ознаменував початок кінця люблянського трамваю. 20 грудня 1958 трамвай востаннє прокурсував вулицями Любляни — цю подію спостерігали тисячі людей. Після цього досить швидко демонтували трамвайні колії, а вагони продали в Осієк та Суботицю, де вони пропрацювали ще декілька років. Невдовзі після ліквідації трамвайного руху в Любляні з'являлися ідеї поновити його, однак вони так і залишилися не реалізованими.
Трамваї в Любляні курсували за двома графіками — зимовим та літнім. Згідно з останнім, трамваї починали свою роботу о 6:00, а завершували о 22:00. Взимку трамваї починали та завершували роботу на півгодини раніше. Інтервал руху трамваїв з 9:00 до 20:00 становив п'ятнадцять хвилин, в інші години інтервал руху становив 7,5 хвилин.
Сукупна довжина трамвайної мережі у 1905 становила 5220 м.
№ маршруту | Напрямок руху |
---|---|
1 | Центральна залізнична станція — Магістрат |
2 | (Магістрат) Mestni trg – Військовий шпиталь |
3 | Магістрат (Mestni trg) – Доленська станція |
Сукупна довжина трамвайної мережі у 1940 становила 21 400 м.
№ маршруту | Напрямок руху |
---|---|
1 | Шентвид – Айдовщина – Лікарня |
2 | Віч – Айдовщина – Жале |
3 | Магістрат – Раковник |
4 | Головпоштамт – Жале |
У генеральному плані 2008, що регулює розвиток Любляни до 2025, передбачається відновлення трамвайної мережі (вуличної залізниці) як головного пасажирського перевізника. Трамвайний рух має охопити основні магістралі Любляни — Целовецький, Дунайський (Віденський), Шмартненський, Залозький, Барянський та Трієстський шляхи; лінії повинні сполучатися в середмісті.
Орієнтовна вартість проекту — близько 2 млрд євро.
- Tadej Brate (1997). Ljubljanski tramvaj včeraj, danes, jutri = Ljubljana tramway yesterday, today, tomorrow. Tehniški muzej Slovenije. ISBN 961-90361-3-1.
- Tadej Brate (2005). Zgodovina mestnega prometa v Ljubljani. LPP d.o.o. ISBN 961-91685-0-X.
- Tadej Brate (2008). Ljubljanski mestni promet v slikah. Kmečki glas. ISBN 978-961-203-343-9.
- Ljubljana, Glasilo Mestne občine Ljubljana, številka 2, letnik XIII, predstavitev novega Prostorskega načrta MOL, 21. in 22. april 2008; с. 40-43.
- ↑ (unspecified title) — ISBN 978-3-9503304-9-6
- ↑ Dokumenti Slovenskega gledališkega in filmskega muzeja. 16—19. Slovenski gledališki in filmski muzej. 1980: 128. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2020.
- Перший трамвай Любляни[недоступне посилання], Технічний музей Словенії
- Вигляд трамвайних маршрутів Любляни [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.]. Geopedia.si