Людвіґ Тюйє
| Людвіґ Тюйє | |
|---|---|
 | |
| Народився |
30 листопада 1861[1][2][…] Больцано, Графство Тіроль, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Помер |
5 лютого 1907[1][2][…] (45 років) Мюнхен, Німецька імперія ·інфаркт міокарда |
| Поховання | Вальдфрідгоф |
| Країна |
 Австрія |
| Діяльність | композитор |
| Alma mater | Мюнхенська вища школа музики і театру |
| Вчителі | Йозеф Райнбергер |
| Відомі учні | Hermann Wolfgang von Waltershausend, Rudolf von Fickerd, Герман Абендрот, Ернест Блох, Walter Braunfelsd, Walter Courvoisierd і Руді Штефан |
| Знання мов | німецька[4][5] |
| Заклад | Мюнхенська вища школа музики і театру |
| Жанр | опера і симфонія |
Людвіґ Вільгельм Андреас Марія Тюйє (нім. Ludwig Wilhelm Andreas Maria Thuille, 30 листопада 1861, Больцано, Південний Тіроль — 5 лютого 1907, Мюнхен) — німецький композитор і музичний педагог австрійського походження.
Біографія[ред. | ред. код]
Після смерті батька був відісланий сім'єю в Кремсмюнстерське абатство в якості хориста. Повернувшись потім в Інсбрук, навчався музиці у Йозефа Пембаура-старшого; в 1877 році познайомився з Ріхардом Штраусом, з яким дружив усе життя і який присвятив йому симфонічну поему «Дон Жуан». Потім продовжив навчання в Мюнхенській консерваторії (1879—1882) у Йозефа Райнбергера (композиція) і Карла Бермана-молодшого (клавір). З 1883 року сам викладав в тій же консерваторії фортепіано і гармонію, а в 1903 році змінив Райнбергера як професор композиції; серед його численних учнів — Герман Абендрот, Вальтер Браунфельс, Ернст Блох, Бото Зігварт, Вальтер Курвуазьє, Еріх Роде та інші.
Як композитор Тюйє був захоплений, перш за все, оперою: його перша опера «Тойерданк» (нім. Theuerdank), 1897 за однойменною поемою, написаною імператором Максиміліаном I) здобула перший приз на конкурсі під патронатом регента Баварії Луітпольда, друга, «Лобетанц» (нім. Lobetanz; 1898 лібрето Отто Юліуса Бірбаума) з великим успіхом була поставлена в Карлсруе. Тюйє навіть називали «німецьким Пуччіні». Разом зі Штраусом і Максом фон Шиллінгсом Тюйє вважався центральною фігурою Мюнхенській композиторської школи. Однак дотепер популярні тільки камерні та, меншою мірою, симфонічні твори Тюйє — перш за все, Секстет для фортепіано і духових (1886—1888).
Помер у Мюнхені від раптової серцевої недостатності у віці 45 років? похований на кладовищі Вальдфрідгоф[6].
Посмертно опубліковано завершений Рудольфом Луїсом підручник гармонії Тюйє, що зробив значний вплив на педагогів-сучасників.
Твори[ред. | ред. код]
Опери[ред. | ред. код]
- Theuerdank
- Lobetanz, Op.10
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118622404 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/251057251
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- Тексти пісень Людвіґа Тюйє [Архівовано 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на The LiederNet Archive [Архівовано 22 червня 2015 у Wayback Machine.]
|
