Лілі Чуляракі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лілі Чуляракі
грец. Λίλυ Χουλιαράκη
Народилася5 листопада 1963(1963-11-05) (61 рік)
Комотіні
Країна Греція
Діяльністьнаукова працівниця, соціолог, викладачка університету
Alma materУніверситет Ланкастера
Галузьлінгвістика, візуальна комунікація, соціальні та культурні теорії, соціологія
ЗакладЛондонська школа економіки та політичних наук
Науковий ступіньдоктор філософії[1] і доктор філософії[1]
Аспіранти, докторантиMarco Scalvinid[2]
Amal Benaissad[3]
Maria Kyriakidoud[4]
Nina Bigalked[5]
Noam Schimmeld[6]
Tal Morsed[7]
Gyorgyi Horvathd[8]
Angelos Kissasd[9]
Tijana Stolicd[10]
Vaios Papanagnoud[11]
Richard Stupartd[12]
Rodrigo Muñoz-Gonzálezd[13]

Лілі Чуляракі (грец. Λίλυ Χουλιαράκη, англ. Lilie Chouliaraki; нар. 5 листопада 1963 року) — грецька та британська науковиця, професор медіа та телекомунікацій Лондонської школи економіки та політичних наук. Відома своїми дослідженнями щодо посередництва людських страждань у засобах масової інформації та цифрових медіа, а також методами інтерпретації в соціальних дослідженнях, зокрема дискурсом, візуальним та мультимодальним аналізом.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Лілі Чуляракі отримала ступінь бакалавра з філософії в Афінському університеті, а пізніше ступінь магістра і доктора філологічних наук в Університеті Ланкастер.

У своїй науковій роботі Чуляракі зосереджувалася на чотирьох сферах, де страждання постають проблемою спілкування: новини про катастрофи, пропаганда знаменитостей, звітування про війни, конфлікти та міграцію.

Чуляракі читала лекції для багатьох неурядових організацій, наприклад «Міжнародна амністія» (Велика Британія, Фінляндія) та «Лікарі без кордонів» (Німеччина), щодо розробки їх програм та стратегій спілкування.

В даний час вона є членом правління журналів Дискурс і суспільство[en], Візуальна комунікація[en], «Social Semiotics», «Critical Discourse Studies», «Crime, Media, Culture», «Journal of Language and Politics», «JOMEC Journal», «Popular Communication», «Digital Journalism». Вона була суддею на Міжнародному конкурсі розвитку The Guardian у 2012 та 2013 рр[14].

Публікації

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]

Вибрані статті

[ред. | ред. код]
  • Chouliaraki Lilie (2017) Symbolic Bordering: The self-representation of refugees in digital news. Popular Communication 15 (2): 78-94[15].
  • Chouliaraki Lilie and Georgiou Myria (2016) Hospitability: The Communicative Architecture of Humanitarian Securitization at Europe's Borders Journal of Communication 67(2): 159–180[16].
  • Chouliaraki, Lilie (2013) Re-mediation, inter-mediation, trans-mediation. Journalism Studies, 14 (2). pp. 267–283[17].
  • Chouliaraki, Lilie (2013) Mediating vulnerability: cosmopolitanism and the public sphere. Media, Culture and Society, 35 (1). pp. 105–112[18].
  • Chouliaraki, Lilie (2010) Post-humanitarianism: humanitarian communication beyond a politics of pity. International journal of cultural studies, 13 (2). pp. 107–126[19].
  • Chouliaraki Lilie and Fairclough Norman (2010) Critical Discourse Analysis in Organizational Studies: Towards an integrationist methodology. Journal of Management Studies 47 (6): 1213–1218[20].
  • Chouliaraki, Lilie (2010) Ordinary witnessing in post-television news: towards a new moral imagination. Critical Discourse Studies, 7 (4). pp. 305–319[21].
  • Chouliaraki, Lilie (2008) The Mediation of suffering and the vision of a cosmopolitan public. Television & new media, 9 (5). pp. 371–391. ISSN 1552-8316
  • Chouliaraki, Lilie (2006) Aestheticization of suffering on television. Visual Communication, 5 (3). pp. 261–285[22].
  • Chouliaraki, Lilie (2004) Watching 11 September: the politics of pity. Discourse & Society, 15 (2-3). pp. 185–198[23].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.lse.ac.uk/media-and-communications/people/academic-staff/lilie-chouliaraki
  2. ↑ http://etheses.lse.ac.uk/774
  3. ↑ http://etheses.lse.ac.uk/245
  4. ↑ http://etheses.lse.ac.uk/472
  5. ↑ http://etheses.lse.ac.uk/901
  6. ↑ http://etheses.lse.ac.uk/779
  7. ↑ http://etheses.lse.ac.uk/3084
  8. ↑ http://etheses.lse.ac.uk/3880
  9. ↑ http://etheses.lse.ac.uk/3698
  10. ↑ http://etheses.lse.ac.uk/4210
  11. ↑ http://etheses.lse.ac.uk/4227
  12. ↑ http://etheses.lse.ac.uk/4153
  13. ↑ http://etheses.lse.ac.uk/4336
  14. ↑ Lilie Chouliaraki, professor of Media and Communication, London School of Economics. www.theguardian.com (англ.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 9 березня 2021.
  15. ↑ Chouliaraki, Lilie (2017). Symbolic bordering: the self-representation of migrants and refugees in digital news (PDF) (англ.). The London School of Economics and Political Science: LSE Research Online. с. 15 (2): 78-94. doi:10.1080/15405702.2017.1281415. Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
  16. ↑ Chouliaraki, Lilie (2017). Hospitability: the communicative architecture of humanitarian securitization at Europe's borders (PDF). Т. Journal of Communication. LSE Research Online: London School of Economics and Political Science. с. 67 (2): 159-180. doi:10.1111/jcom.12291. Архів оригіналу (PDF) за 1 травня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
  17. ↑ Chouliaraki, Lilie (2013-04-01). "Re-Mediation, Inter-Mediation, Trans-Mediation". Journalism Studies. 14 (2): 267–283. doi:10.1080/1461670x.2012.718559 [Архівовано 3 червня 2021 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Chouliaraki, Lilie (2013-01-17). "Mediating vulnerability: cosmopolitanism and the public sphere". Media, Culture & Society. 35 (1): 105–112. doi:10.1177/0163443712464564 [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.]. S2CID 143518894 [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.].
  19. ↑ Chouliaraki, Lilie. Post-humanitarianism: humanitarian communication beyond a politics of pity (PDF) (англ.). Т. International Journal of Cultural Studies. с. 13 (2): 107–126. doi:10.1177/1367877909356720. Архів оригіналу (PDF) за 1 травня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
  20. ↑ Chouliaraki, Lilie (20 липня 2010). Critical Discourse Analysis in Organizational Studies: Towards an Integrationist Methodology. onlinelibrary.wiley.com (англ.). doi:10.1111/j.1467-6486.2009.00883.x. Процитовано 9 березня 2021.
  21. ↑ Chouliaraki, Lilie (2010-11-01). "Ordinary witnessing in post-television news: towards a new moral imagination". Critical Discourse Studies. 7 (4): 305–319. doi:10.1080/17405904.2010.511839. ISSN 1740-5904 [Архівовано 10 березня 2021 у Wayback Machine.]. S2CID 145454636 [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.].
  22. ↑ Chouliaraki, Lilie (2016-06-29). "The aestheticization of suffering on television". Visual Communication. 5 (3): 261–285. doi:10.1177/1470357206068455. S2CID 144257057 [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.].
  23. ↑ Chouliaraki, Lilie (2016-07-25). "Watching 11 September: The Politics of Pity". Discourse & Society. 15 (2–3): 185–198. doi:10.1177/0957926504041016 [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.]. S2CID 145372673 [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.].
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Лілі_Чуляракі