Лісабонський погром
| Лісабонський погром | |
 | |
| Країна |
 Португалія |
|---|---|
| Місце розташування | Лісабон |
| Дата й час | квітень 1506 |
| Час/дата початку | 19 квітня 1506 |
| Час/дата закінчення | 21 квітня 1506 |
| Кількість загиблих | 2500 ± 2000[1] |
| Ціль | євреї |
 | |
 Лісабонський погром у Вікісховищі | |
Координати: 38°42′28″ пн. ш. 9°08′20″ зх. д. / 38.70804200002777407° пн. ш. 9.13901600002777670° зх. д.
Лісабо́нський погро́м (порт. Pogrom de Lisboa) — найбільший погром нових християн у Португалії, що відбувся 19—21 квітня 1506 року в Лісабоні, за правління короля Мануела І. Проходив на тлі насильницького навернення юдеїв до християнства (1497), заборони еміграції та росту антиєврейських настроїв (1504). Об'єктом погрому були конвертити, особливо колишні юдеї, яких підозрювали у таємному сповідуванні юдаїзму (так звані марани). Стався після святкування маранами пасахльного седера. Приводом до погрому стала подія у столичній Церкві святого Домініка, де один з маранів засумнівався у чудесному явленні лику Христа парафіянам. Обурені католики-португальці, підбурювані чернецтвом, а також іноземні моряки (англійці, фламандці, французи), які перебували у столичній бухті, розпочали нищити квартали нових християн. Погром переріс у масові заворушення і вбивства в Лісабоні. Під час безчинств загинуло до 4 тисяч мешканців столиці[2], з яких не менше 1,4 тисячі були маранами[3]. Мануел І жорстоко покарав організаторів погрому та членів лісабонського магістрату. Як наслідок король прийняв указ від 1 березня 1507 року, яким дозволив новим християнам вільно емігрувати з країни, вивозити чи продавати своє майно. Також — Лісабо́нська різани́на (порт. Massacre de Lisboa), Пасхальне вбивство (порт. Matança da Páscoa).
- Лиссабон // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.), Т. 4, кол. 857–860.
- Португалия // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.), Т. 6, кол. 684—692.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лісабонський погром
