М-1978 «Коксан»
М-1978 «Коксан» | |
---|---|
Самохідна гармата М-1978 «Коксан» у кампусі університету Аль-Анбар у Рамаді, Ірак 2003 рік | |
Тип | Самохідна гармата |
Походження | КНДР |
Історія використання | |
На озброєнні | 1978–до тепер |
Оператори | КНДР Іран |
Війни | Ірано-іракська війна |
Історія виробництва | |
Варіанти |
|
Характеристики | |
Довжина | 14.9 м |
Ширина | 3.27 м |
Обслуга | 8 |
Темп вогню | 1-2 постр./5хв |
Головне озброєння | 170-мм гармата |
Двигун | |
Підвіска | індивідуальна, торсіонна |
Паливо | дизельне |
Швидкість | шосе: 40 км/год[1] |
Прохідність | стінка: ~ 1 м рів: ~ 2.5 м брід: ~ 1,2 м |
М-1978 «Коксан» у Вікісховищі |
М-1978 «Коксан» — північнокорейська самохідна артилерійська установка з гарматою калібром 170-мм.
Вперше була помічена розвідкою США в 1978 році в місті Коксан, звідси і отримала назву[1].
В другій половині 1970-х років, під час широкомасштабної кампанії з модернізації та механізації північнокорейської армії нещодавно створений Другий Економічний Комітет Трудової партії Кореї ініціював виробництво ряду самохідних артилерійських установок, зокрема і 170-мм самохідної гармати[2]. Ключовою вимогою до цієї артилерійської системи була можливість наносити удари по Сеулу з півночі демілітаризованої зони[1].
«Коксан» є найбільш далекобійною ствольною артилерійською системою Корейської Народної Армії[3]. Дальність стрільби зі звичайним осколково-фугасним снарядом становила 40 км, а з активно-реактивним снарядом на відстань до 60 км. Вважається що КНА також розробила хімічний боєприпас[2].
Шасі створене на базі китайського середнього танка Тип 59 (копія радянського T-54A). Два великі сошники з гідравлічним приводом кріпляться до курпусу ззаду. На лобовому листі корпуса знаходиться відкидний замок для кріплення ствола в походному полодженні[2].
M-1989 була розроблена як наступник M-1978. Вона побудована на новому шасі і несе на борту 12 снарядів. Оригінальна система взагалі не несе боєкомплекту[1].
В ході восьмирічної Ірано-Іракської війни Північна Корея підтримувала Іран, забезпечуючи цю країну значною кількістю боєприпасів та систем озброєння включно з невідомою кількістю систем початкової моделі (класифікованої американськими військовими як M-1978) до Ірану на початку 1987 року[4]. Вважається, що вони були організовані в окремі батальйони або полки армійського рівня і доєднувалися до корпусу за потреби. Система використовувалася іранцями для ведення вогню з півострова Ель-Фао по північно-східних нафтових родовищах Кувейту. За час війни Ірак захопив у Ірану більше десятка САУ. Під час війни в Перській затоці деякі з цих установок були захоплені армією США[5].
-
«Коксан» на параді в Північній Кореї-2013
-
Американський М88 буксирує М-1978 «Коксан»
-
Іранський «Коксан» на параді
-
Ствол гармати зблизька
-
Вигляд спереду
- ↑ а б в г M1978 Koksan 170 mm Self-Propelled Gun | Military-Today.com. www.military-today.com. Процитовано 3 листопада 2022.
- ↑ а б в Joseph Bermudez, “M 1978 and M 1989 170mm Self Propelled Guns, Part I,” KPA Journal 2, no. 6 (2011): 2,.
- ↑ Koksan M1978. Missile Threat (амер.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ DPRK history: the 170mm self-propelled gun in the Iran-Iraq War | NK News. NK News - North Korea News (амер.). 19 червня 2016. Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ M-1978 / M1989 (KOKSAN) 170mm self propelled (SP) gun. www.globalsecurity.org. Процитовано 3 листопада 2022.