Малий Несвітай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малий Несвітай
47°48′45.0000001″ пн. ш. 39°53′51.720000100001″ сх. д. / 47.81250° пн. ш. 39.89770° сх. д. / 47.81250; 39.89770
Витік
• координати47°48′45.0000001″ пн. ш. 39°53′51.720000100001″ сх. д. / 47.81250° пн. ш. 39.89770° сх. д. / 47.81250; 39.89770
ГирлоВеликий Нєсвєтай і Тузлов
• координати47°32′11.040000100002″ пн. ш. 39°48′32.040000100005″ сх. д. / 47.53640° пн. ш. 39.80890° сх. д. / 47.53640; 39.80890
Басейнбасейн Дону
Країни: Росія[1] і  Україна
РегіонРостовська область
Довжина48 км
Площа басейну:356 км²
Притоки:Dzhelmentad
Мапа

Малий Несвітай (розмовне Несвітаєвка[2]) — річка у Ростовській області Росії, ліва й найбільша притока Великого Несвітая (сточище Тузлової, правої притоки Аксаю, правого рукава Дону). Довжина 48 км.[3] Площа сточища — 356[4] км².

У верхів'ях річки розташоване місто Новошахтинськ. Річка сильно звивиста.

Річкова система: Малий Несвітай → Великий Несвітай → Тузлова → Аксай → Дон.

Течія

[ред. | ред. код]
Сточище Тузлової

Малий Несвітай бере початок на південному схилі Донецького кряжа, на півночі міста Новошахтинска, вулиці Барикадній. Висота джерела 200 метрів над рівнем моря. Тече на південь, спочатку відхиляючись на схід утворюючи дугу. Далі приймає праворуч річку Джельменту. Потім біля села Алексєєвка повертає на південно-південно-захід. Впадає в річку Великий Несвітай у 18 км від її гирла[3], на північ від хутора Гребцово.[5] Річка тече рівниною степу. Споруджено ставки (найбільший — нижче Новошахтинська 47°44′15″ пн. ш. 39°56′15″ сх. д. / 47.73750° пн. ш. 39.93750° сх. д. / 47.73750; 39.93750)[6].

Річка протікає територією Октябрського та Родіоново-Несвітайського районів Ростовської області, та територією Новошахтинського міського округу (Новошахтинська).

Водний режим

[ред. | ред. код]

Річка досить маловодна, протягом повільне, в посушливі роки влітку пересихає.

Малий Несвітай у верхів'ї розгалужується на ряд великих балок, якими виходить багато маловодних джерел. Правою притокою Джельмента у річку спускаються шахтні води Несвітаєвської копальні в кількості 15-20 л/сек (0,015—0,02 м3/сек).

Історія

[ред. | ред. код]

Річка згадується в Статистичному описі землі Донських Козаків складеного в 1822—32 роках:

б) Річки, що віддають води свої Аксаю: З правої сторони: 2) Тузлов. В неї впадають з лівої сторони: з) Великий Несвітай, приймає в себе Бургусту й Малий Несвітай.

Сточище річки

[ред. | ред. код]
  • Малий Несвітай
    • б. Солона — (п)
    • б. Бугрова — (л)
    • б. Кам'яна — (л)
    • Джельмента — (п)

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ GEOnet Names Server — 2018.
  2. ↑ Подземный потоп [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ а б Донской бассейновый округ [Архівовано 19 липня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Река Малый Несветай (Малый Несвитай) / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
  5. ↑ За даними Яндекс-Карт
  6. ↑ За даними карт Google

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Малий_Несвітай