Мамадалієв Володимир Гаїбович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мамадалієв Володимир Гаїбович
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 15 лютого 1977(1977-02-15)
Новоукраїнка, СРСР
Смерть 4 липня 2014(2014-07-04) (37 років)
Новоселівка Перша, Україна
(Загиблий у бою)
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Сухопутні війська ЗСУ
Формування ОК «Південь»
Війни / битви Війна на сході України (2014)
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»

Володи́мир Гаї́бович Мамадалі́єв (азерб. Vladimir Məmmədəliyev; нар. 15 лютого 1977, Новоукраїнка, Кіровоградська область, УРСР, СРСР — пом. 4 липня 2014, Новоселівка Перша, Донецька область, Україна) — український військовик, підполковник Збройних сил України, старший офіцер інформаційно-аналітичного центру ОК «Південь». Загинув в ході російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Володимир Мамадалієв народився у місті Новоукраїнка на Кіровоградщині. Навчався у місцевій загальноосвітній школі № 6. З дитинства мріяв стати військовим[1], тож у 1994 році вступив до Одеського училища сухопутних військ. Після закінчення училища продовжив навчання у військовій академії. Був однокурсником українського військового «аналітика» Олексія Арестовича[2]. Служив у штабі Оперативного командування «Південь» на посаді старшого офіцера інформаційно-аналітичного центру.

З перших днів бойових дій на сході України Володимир перебував на передовій. На той час офіцери штабу були залучені до військових частин, які вирушили у зону бойових дій, щоб на місці забезпечити підвищення боєздатності підрозділів. Підполковник Мамадалієв був відряджений до однієї з рот 93-ї окремої механізованої бригади.

4 липня 2014 року загинув під час нічної танкової атаки бойовиків на блокпост № 10, біля села Новоселівка Перша, на повороті на Уманське, у Ясинуватському районі Донецької області. Бійці 93-ї бригади зайняли оборону і прийняли бій. По позиції Мамадалієва прийшлося пряме влучення танкового снаряду. Внаслідок терористичного нападу загинули 7 захисників, ще 6 дістали поранень[3].

Похований у м. Новоукраїнка, Кіровоградська область. У Володимира Мамадалієва залишилися мати, дружина та 12-річний син.

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • 9 вересня 2014 року в його рідному місті Новоукраїнка на честь нього перейменували вулицю Панфілова. Тепер вона називається Вулиця Мамадалієва.
  • в лютому 2016 року у Новоукраїнці на фасаді ЗОШ № 6 відкрили меморіальну дошку випускнику Володимиру Мамадалієву[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ На Сході загинув ще один наш земляк. «Перевесло». Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 15 липня 2014.
  2. ↑ Загинули ще троє наших. «Нововолинськ діловий». Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 15 липня 2014.
  3. ↑ На Донеччині за фактом терористичного акту, внаслідок якого загинули 7 військовослужбовців, відкрито кримінальне провадження // Сайт генеральної прокуратури України, 5 липня 2016. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
  4. ↑ Указ Президента України від 8 серпня 2014 року № 640/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. ↑ На Кіровоградщині відкрили меморіальну дошку підполковнику Володимиру Мамадалієву. Архів оригіналу за 18 лютого 2016. Процитовано 21 лютого 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мамадалієв_Володимир_Гаїбович&oldid=40076651