Арестович Олексій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Арестович
Oleksiy Arestovych (cropped).jpg
Народився 3 серпня 1975(1975-08-03) (47 років)
Дедоплісцкаро, Грузинська РСР, СРСР
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність актор, блогер, військовослужбовець, аналітик, радник, перекладач, політик, відеоблогер
Відомий завдяки спікер ТКГ
Alma mater Військова академія (м. Одеса)
Знання мов українська, російська і англійська
Військове звання UA-OF4-LTCOL-GSB-H(2015).png Підполковник
Партія «Братство» (у минулому)
Батько Микола Арестович
У шлюбі з Анастасія Грибанова
Нагороди
Gold Play Button Срібна кнопка YouTube
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» Нагрудний знак «Знак пошани»
IMDb ID 13444642

Олексій Миколайович Арестович (нар. 3 серпня 1975, Дедоплісцкаро, Кахетія, Грузинська РСР, СРСР) — український блогер, актор, політичний і військовий оглядач, колумніст білорусько-польського походження, організатор психологічних семінарів і тренінгів та благодійного фонду для психологічної підтримки учасників АТО (20142017)[1].

Спікер ТКГ та радник з інформполітики голови української делегації в Мінській групі (2020—2022). Радник Офісу Президента України.

Відомий завдяки своїм футурологічним прогнозам[⇨]. Погляди та висловлювання Арестовича щодо мовної й культурної політики, а також ЛГБТ-спільноти, жінок в збройних силах та інших питань[⇨] часто потрапляють у фокус ЗМІ й неоднозначно сприймаються серед громадськості[⇨].

Життєпис

Народився в місті Дедоплісцкаро[2], Кахетія (нині Грузія). Має білоруське[3] та польське коріння[4] по батьківській лінії, мати — росіянка[5].

Закінчив у 1992 році школу № 178 в Києві.

Вступив на кафедру фізіології людини і тварин біологічного факультету університету ім. Тараса Шевченка, але вчився він погано, цікавився лише дівчатами, фантастикою, філософією та психологією[6].

У 1993 році почав грати в сучасному Київському театрі-студії «Чорний квадрат»[7], покинув при цьому навчання в університеті.

З 2000 року проводить психологічні семінари й тренінги[8].

У 2003 році вступив до авторської школи «Людина серед людей» (рос. Человек среди людей) російського письменника, езотерика, психолога і астролога Авессалома Подводного (справжнє ім'я Олександр Каменський), яку закінчив у 2010 році[9].

Також вивчав теологію в київському інституті святого Томи Аквінського[джерело не вказане 229 днів].

Активний блогер, має більше 800 000 підписників на Facebook[10] та майже 1,5 млн на Youtube. Увійшов до 100 блогерів України за опитуванням видання «Факти»[11].

Актор, продюсер

У 1990-і та 2000-і роки працював актором у Київському театрі-студії «Чорний квадрат»[7]. У театрі «Чорний квадрат» виступав, з перервами, протягом 17 років, до 2010 року.

Фільмувався у рекламі, також виконував епізодичні ролі в 17-ти російських та українських стрічках, зокрема «Повернення Мухтара», «Не бійся, я поруч» та «Брат за брата—2».

2007 року став співорганізатором компанії з виробництва фільмів «Aegis Artist Group»[12]

У 2013 році брав участь у фільмуванні шоу «Навчіть нас жити» на телеканалі ICTV як сімейний психолог і ведучий[13][14].

Військовий, політик

У 1998 році закінчив загальновійськовий факультет Одеського інституту Сухопутних військ, має диплом військового перекладача[9][15]. За даними, що потребують додаткового підтвердження, до 2005 працював у Головному управлінні розвідки[2][16][17].

У 2005 році вступив до партії «Братство», був заступником голови партії Дмитра Корчинського[18][19]. Неодноразово брав участь у конференціях «Міжнародного євразійського руху» Олександра Дугіна, де активно виступав проти Помаранчевої революції[20][21].

У 2008 році спрогнозував анексію Криму Російською Федерацією[⇨]. На початку 2009 року разом із Дмитром Корчинським організував громадянську ініціативу «Геть усіх», завданням якої було «домогтися від влади розв'язання головних проблем малого і середнього підприємництва та автоперевізників країни»[22].

У червні 2009 року призначений заступником голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради[23], однак уже за три місяці був звільнений за власним бажанням[24].

Після Революції гідності вперше почав регулярно з'являтися як військовий експерт у ЗМІ й давати великі інтерв'ю з військово-політичною аналітикою подій для численних загальнонаціональних телеканалів, радіостанцій, електронних та друкованих ЗМІ, а також вести блоги на Facebook та Youtube[10][25].

З 2014 року брав участь у підготовці бойових з'єднань у межах програми «Народний резервіст»[26]; організатор благодійного фонду для надання психологічної підтримки військовим у районі АТО (2014—2017).

З вересня 2018 року до вересня 2019 року служив у районі ООС поблизу Краматорська в 72 механізованій бригаді як розвідник[17]. До цього, за власними твердженнями, воював на добровольчих засадах, здійснивши загалом 33 бойові виходи за лінію фронту[27].

28 жовтня 2020 року призначений Леонідом Кравчуком радником з інформаційної політики,[28][29][30], а також офіційним спікером української делегації у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання війни на сході України на переговорах у Мінську з урегулювання конфлікту на сході України.[29][31][32]

1 грудня 2020 року Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак призначив Олексія Арестовича своїм позаштатним радником з питань стратегічних комунікацій у сфері нацбезпеки та оборони[33][34]. Ці призначення отримали як критичні (Ігор Козловський), так і схвальні (Дмитро Кулеба) відгуки[35]. Голова ТКГ Леонід Кравчук зазначив, що кандидатуру Арестовича обрано було через військовий досвід і наявність бачення та позиції з приводу питань, що є предметом розгляду ТКГ[36].

У січні 2022 року звільнився з посади позаштатного радника голови Офісу президента та з посади спікера делегації України в ТКГ[37][38], однак, за повідомленням Офісу Президента, Арестович не підписував заяви на звільнення і «можливо, ця співпраця буде продовжена»[39].

З початку широкого вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, проводить щоденні брифінги щодо ситуації на фронті від імені Офісу Президента. У березні 2022 року Слідчий комітет Білорусі за поданням Генпрокуратури РБ відкрив кримінальну справу проти Арестовича за «вчинення актів тероризму та диверсій на об'єктах Білоруської залізниці, вчинення інших дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці Республіки Білорусь»[40].

У квітні 2022 року повідомив, що йому присвоїли військове звання підполковника[41].

Станом на 18 серпня 2022 року його не було ані серед радників Президента України, ані серед радників голови його офісу (Андрія Єрмака)[42]. За словами радника керівника офісу Президента Михайла Подоляка, Олексій Арестович вже декілька років є радником Офісу Президента України (позаштатний),[43] а те, що на всіх офіційних каналах ОП Арестовича називають радником голови ОП, і те, що є новина про призначення його позаштатним радником Єрмака, Михайло Подоляк зауважив, що це «технічна помилка в титруванні». Згодом посаду Арестовича «виправили» у всіх старих публікаціях Офісу президента в Facebook, YouTube та на офіційному сайті[44].

29 серпня 2022 року Арестович повідомив про надання йому звання полковника[45][46]. Але згодом він написав, що це був жарт[47].

Футурологічні прогнози

2008 року передбачив анексію Криму РФ[48][49].

18 лютого 2014 року за години до перших розстрілів на Майдані спрогнозував два альтернативних сценарії розвитку подій під час Революції гідності, один з яких здійснився. Проте прогноз щодо майбутньої влади справдився лише частково, адже Петро Порошенко став у 2014 не прем'єр-міністром, а президентом, а Віталій Кличко — мером Києва, а не президентом[50].

2017 року прогнозував вихід російських військ з території Білорусі після завершення спільних навчань Захід-2017 та наступну анексію в майбутньому[51].

У січні 2019 року схилявся до думки, що на виборах Президента України 2019 року зміни голови держави не відбудеться, тобто виграє Петро Порошенко, чого не сталось[52].

У випуску від 18 березня 2019 року на Youtube-каналі «Апостроф TV» передбачив широкомасштабну війну з Росією у 2022 році. У прогнозі він позначив усі напрями військової інтервенції та методи ведення війни Росією, які частково справдились. Також було передбачено значну військову та матеріальну підтримку Україні з боку західних країн, яка допоможе виграти війну з Росією і згодом вступити до НАТО[53][54].

У токшоу Василя Голованова на телеканалі Україна 24, що вийшло 23 лютого 2022 року приблизно о пів на дванадцяту ночі (фактично, за лічені години до початку російського вторгнення) висловив думку, що загострення в районі ООС «майже неминуче, 80 %-85 %», а от напад з усіх інших напрямів — лише гіпотетична можливість, елемент російської дезінформації та тиску. Також в найближчі кілька днів не варто чекати на закриття повітряного простору, особливо тому, що урядом лише нещодавно було витрачено близько 17 млрд гривень на страхування авіаперевізників[55].

Крім того, в тому же шоу заявив, що наступ на Київ з півночі майже неможливий, а в найгіршому випадку ворожі війська зайдуть «кілометрів максимум на 20» аби «позначити свою присутність та відтягти ресурси», також загальної мобілізації не буде навіть у випадку повномасштабної війни[55].

24 лютого 2022 року, після нападу росії на Україну, на брифінгу в Офісі президента, Арестович заявив: «Треба розуміти, що Путін не буде бити по цивільних об'єктах. Йому треба зберегти лояльність населення України»[56]. 25 лютого Арестович на брифінгу спрогнозував, що у росіян закінчуються ракети[57], а 27 лютого на брифінгу Арестович заявив, що противник вже «видохся» та кинув «останні частини, останні зусилля» на «останній бій» за Київ та Харків[58]. 17 липня заявив про те, що Росія ніколи не зможе атакувати Україну одночасно 48 ракетами, а 10 жовтня Україну було атаковано 84 ракетами.[59][60]

Погляди

Називає себе прихильником «проєкту об'єднаної Землі в дусі Теяра де Шардена і Вернадського», йому близькі погляди Ілона Маска на майбутнє людства. Визнає важливим питання патріотизму й підтримки української мови, але стверджує, що йому особисто вони не цікаві.[61] 2018 року визнав Томос важливою віхою у розвитку України[62].

Арестович сам себе називає «мутним тіпом»[63], і каже, що: «Якби я був звичайною людиною і почитав свою біографію, я би взагалі не те що на етер не запросив, я би перейшов на інший бік вулиці»[64]. Про це він сказав в інтерв'ю Роману Скрипіну 16 січня 2019 року.

Був «саркастичним атеїстом», у 35-ти річному віці прийшов до Бога[65], називає себе православним.

14 вересня 2016 року у своєму відеоблозі висловив думку, що до саміту НАТО 2016 року лідери західних держав, серед яких Обама, Меркель та Олланд, не соромлячись, намагалися залишити Україну у сфері впливу Росії в обмін на укладення із останньою паритетних договорів у сфері безпеки: «Нас хапали за руки, умовляли і так далі. Не давали воювати, не особливо допомагали і тільки з нашою допомогою намагалися карати Путіна в тому чи іншому варіанті»[66].

21 грудня 2017 року в фейсбуці Арестович написав: «Я не вважаю, що український народ — це щось видатне, а наше суспільство — особливе. Навпаки, я вважаю, що обидва володіють низкою дуже серйозних системних недоліків генезу, серед яких на передовій нікчемність, істеричність та ірраціональність. В цілому я відчуваю, що громадська маса (в її теперішньому стані) близька до помірної огиди, хоча й скромно оптимістична щодо її перспектив. Правда в тому, що дуже низько. Багато і багато»[67].

2020 року підтримав Петра Порошенка під час оприлюднення плівок з можливими розмовами Порошенка та Путіна[68].

13 листопада 2020 року, відповідаючи на запитання про президентські вибори у Сполучених Штатах, зізнався, що уболівав за Дональда Трампа, оскільки на його думку американська ліберальна ідеологічна модель «дуже сильно хитнулась ліворуч», і назвав її «ультратроцкістською». «Я розумію, що єдиним, що стояло між старою доброю Америкою, консервативною та правою, і ось цим лівацьким ухилом, був Трамп». У тому ж інтерв'ю Арестович зазначив, що незважаючи на менш проукраїнську риторику Трампа, його адміністрація надавала Україні більше військової допомоги, ніж адміністрація Обами[69].

9 грудня 2020 року, коментуючи діяльність близьких до Віктора Медведчука медіа, заявив, що «[вони] не є нашими ворогами, вони є представниками українських ЗМІ, які працюють за законом. Ми вітаємо їх професійну діяльність»[70].

26 березня 2021 року висловив думку, що Андрія Антоненка та Сергія Стерненка вважає ув'язненими за політичними мотивами[71].

Вважає, що варто перейменувати назву держави Україна на «Русь-Україна», щоби відібрати в Росії бренд «руських». За його словами, «Русь ㅡ це ми»; «якщо говорити історично справедливо, то є гілка слов'янська, яка пішла на Москву, і десь там глибоко ми з цією гілкою є родичами. Але… Росія не зводиться лише до слов'янського елементу, там багато хто є. І на цей конструкт ㅡ претендувати на спадщину Русі ㅡ може, м'яко кажучи, з великою натяжкою»[72].

Арестович вважає, що афганські біженці «освічені набагато більше, ніж середньостатистичний українець», про це він сказав 3 вересня 2021 року в інтерв'ю YouTube-каналу Ukrlife.TV[73].

Після вторгнення Росії в Україну 2022 року в інтерв'ю «BBC News Русская служба» Олексій Арестович відхилив тезу про колективну відповідальність громадян Росії за військові дії їхньої держави. Він заявив, що колективна відповідальність — це підрив основ «європейської цивілізації» й ефективніше встановити конкретних винуватих осіб, а на державу, Росію, буде накладена відповідальність судовими справами від приватних і корпоративних позивачів.[74]

10 липня 2022 року, в інтерв'ю російському письменнику Дмитру Бикову, Арестович сказав, що позитивно оцінює історичну роль Радянського Союзу, і що: «Нічого краще за Радянський Союз ми поки що на цій території не придумали». Він також заявив: «Я радянський школяр за психотипом і не збираюся змінюватися. Немає нічого кращого за цей спосіб життя». Арестович також заперечив період колонізації України СРСР: «Не було колонізації. Це брехня повна. Українці створили Російську імперію і Радянський Союз»[75].

Критика

На круглому столі в «Укрінформ», 1 липня 2021

У 2016 році Арестович дав інтерв'ю виданню «Апостроф», у якому сказав: «АТО – це великий курорт такий для хлопчиків, великий піонертабір. Там свято непослуху: вони вириваються від дружин, дітей і тещ туди, смажать м'ясо і живуть, як годиться нормальному українському козаку, в степу…я не бачив там жодної людини, яка страждає»[76]. Це інтерв'ю викликало обурення у соцмережах, а колишній очільник МВС Арсен Аваков вважає, що Арестовича потрібно звільнити з посади[77].

За словами колишнього заступника секретаря РНБО Сергія Кривоноса, Олексій Арестович нібито завів 2018 року групу українських снайперів на мінне поле на Донбасі, Арестович заявив про неправдивість цієї інформації[78], хоча визнає «долю» своєї провини[79].

17 грудня 2020 року Арестович, коментуючи смерть військовослужбовця, який потрапив до полону супротивника, заявив, що український військовий «перебуваючи у стані сп'яніння, здійснив самовільний перехід на бік противника (без зброї) та помер від алкогольної або наркотичної інтоксикації», що виявилося неправдою. Згідно з протоколом судово-медичної експертизи тіла загиблого бійця, причина смерті — асфіксія із ознаками побиття[80]. 18 грудня Арестович вибачився за дезінформацію[81][82].

У лютому 2021 партія «Європейська солідарність» звинуватила Арестовича в сексизмі щодо членів партії та військових і закликала усунути його з посади речника української делегації у ТКГ[83][84][85].

16 березня 2021 року Арестович облаяв користувача за прохання писати українською у соцмережі Facebook[86][87]. Заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук заявила, що «Те, що зробив Арестович — це неприпустимо, свинство… Така поведінка точно лише дискредитує його як людину, яка мала б доносити інформацію про перебіг переговорів»[88], однак голова фракції Давид Арахамія назвав таку поведінку нормальною[89]. Сам Арестович вважає нецензурну репліку «гідною відповіддю людині на тій мові, яку вона розуміє» і назвав ботом дописувача, який попросив його писати пости українською мовою[90].

У вересні 2021 Арестович розкритикував політику дерусифікації, зокрема у боротьбі з засиллям російської культури[en], заявивши, що «культура та спорт знаходяться поза політикою»[91].

Стосовно дерусифікації в Україні одна з позицій Арестовича наступна: «Україна перетворюється на гігантську Запорізьку Січ, де ніколи не питали, якою мовою ти говориш, а запитували, чи готовий ти розділити такий спосіб життя, жити, як ми і вмирати за це, якщо доведеться. Повернулися всі стародавні архетипи і вони працюють». Таке ставлення до української мови викликає неоднозначні оцінки.[92] По-перше, тому що порівняння Запорозької Січі, що існувала в зовсім іншому столітті і не знала що таке «Весна народів», й України — не коректне. По-друге — не враховує наслідки русифікації України й, відповідно, необхідність дерусифікації для розбудови повноцінної деколонізованої держави.

У червні 2022 року в етері «Фейгін Live» заявив, що українська культура надто маленька: «У нас дуже багато хто в Україні хоче побудувати велику країну з маленькою культурою. Маленькою уніфікованою культурою, яка годиться для дуже маленької моноетнічної держави типу Угорщини. Але Україна — це не така країна. У нас полікультурна країна». Арестович сказав, що поки він в Україні «щось означає», він не дасть збудувати національну українську державу. За словами Арестовича треба забрати в Україну все «розумне з росії та білорусі», інакше воно «поїдуть в Європу і стануть там людським ресурсом». Арестович також вважає, що Україна має стати центром прихистку для «хороших росіян»: «Нам що, тямущі люди завадять тут? Максимально близькі за менталітетом, духом, мові тощо, які нам точно ближче, ніж люди будь-якої іншої національності?». Заява Арестовича викликали обурення у соцмережах та у ЗМІ[93]. На що Арестович у етері «Фейгін Live» заявив: «В моєму житті є два типи довбо*бів — це кремлівські та „українські патріоти“. Вони одними й тими самим словами, як під копірку, тільки мови різні. Говорять те саме»[94].

19 червня 2022 року Арестович назвав представників ЛГБТ-спільноти «людьми з девіацією» або «відхиленнями» від нормальної поведінки[95]. Через це спалахнув скандал[96], і спільнота ЛГБТ закликала президента Зеленського звільнити Арестовича з посади радника глави ОП[97].

20 червня 2022 року Арестович виклав допис у Фейсбук, в якому розкритикував українських активістів[98] спровокував шквал критики та обурення з боку українців[99][100].

21 червня 2022 року під час етеру на YouTube-каналі «Ісландія» Арестович заявив, що жінка в армії — це жах[101]. Ця його заява викликали обурення в українських жінок[102].

В інтерв'ю Латиніній, 13 липня 2022 року, Арестович звинуватив міського голову Дніпра Бориса Філатова та лідера Нацкорпусу Андрія Білецького у тому, що це начебто вони «накрутили» конгресменку Вікторію Спартц проти голови ОП Єрмака. Ця заява викликала обурення у Бориса Філатова[103]. Це звинувачення Арестовича спростувала також конгресменка Вікторія Спартц[104].

14 липня 2022 року Уповноважений з захисту державної мови Тарас Кремінь назвав Арестовича порушником закон про державну мову. Кремінь наголосив, що використання посадовцями недержавної мови, особливо під час війни, — це порушення прав громадян України, а саме статті 9 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», відповідно до якої зазначені особи зобов'язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків[105].

Внесений до бази даних Центру «Миротворець» за: «Здійснення громадських інформаційних диверсій на користь російських загарбників. Участь у актах гуманітарної агресії проти України. Свідома участь у заходах, що підривають обороноздатність України шляхом деморалізації збройних сил України. Дискредитація Державних органів влади та управління.».[106]

Фільмографія

Участь у фільмах[107][108]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2005 ф Дідусь моєї мрії міліціонер
2005 с За все тобі завдячую епізод
2006 с Колекціонер епізод
2006 с Повернення Мухтара-3 Возвращение Мухтара-3 Влад
2006 с Будинок-фантом у придане епізод
2006 с Сьоме небо Седьмое небо епізод
2007 ф Охламон Кирилл
2007 с Чужі таємниці епізод
2010 с Коли на південь відлетять журавлі епізод
2011 с Зловмисник епізод
2011 с Повернення Мухтара-7 Возвращение Мухтара-7 Георгій
2011 с Доставити за будь-яку ціну Ушаков
2012 с Брат за брата-2 Брат за брата-2 Макс Заріпов, адвокат
2012 с Прости-прощавай Прости-прощай епізод
2012 с Повернення Мухтара-8 Возвращение Мухтара-8 Додин
2012 с Лист очікування Лист ожидания епізод
2012 с Не бійся, я поруч Ігор Смирнов / Люся Зайцева

Нагороди

За свідченнями самого Арестовича, його було нагороджено нагородами[109][110][111]:

Особисте життя

  • Дружина (з 2015): Анастасія Арестович (в дівоцтві Грибанова), директорка з розвитку видавництва[112][113]. За словами Арестовича, в інстаграмі він підписаний тільки на сторінку своєї дружини[114].
  • Діти: дочка Аеліта (від першого шлюбу), дочка Вероніка і син Олександр[115][112].

Примітки

  1. СПРАВА ШЕРЕМЕТА ТА ЗУСТРІЧ ЗЕЛЕНСЬКОГО З ПУТІНИМ — ПРОГНОЗИ АРЕСТОВИЧА [Архівовано 15 листопада 2020 у Wayback Machine.].
  2. а б Арестович у Скрипіна на 16+ (11 хв 03 с). Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 10 травня 2019. 
  3. (рос.) YouTube full-color icon (2017).svg Арестович: Беларусь. Народное интервью 16.08.2020 на YouTube
  4. «Постійна війна з Росією — це доля України» [Архівовано 8 листопада 2020 у Wayback Machine.], Gazeta.ua, 1 листопада 2013
  5. Арестович LIVE № 10. Психологія, філософія // Alexey Arestovych. — 1:07:40—1:08:10. (рос.)
  6. Герой, провокатор или Встреча с Алексеем Арестовичем в сети и в реале. 13 травня 2014 року
  7. а б Black Square (Черный Квадрат). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 листопада 2020. 
  8. Арестович Алексей - Тренинги и семинары. www.trn.ua. Архів оригіналу за 13 вересня 2013. 
  9. а б Увернуться от укуса кобры — DSnews.ua. www.dsnews.ua (рос.). 25 липня 2008. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 9 лютого 2021. 
  10. а б Про роботу в ТКГ, Зеленського і «таємниці, які нікому не розказував»: Олексій Арестович у «Рандеву»[недоступне посилання]
  11. Факти ICTV запускають голосування ТОП-100 блогерів України 2019. ФАКТИ ICTV (укр.). 6 вересня 2019. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021. 
  12. Арестовича призначили радником в українській делегації ТКГ. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 22 лютого 2021. 
  13. Блог > Олексій Арестович - «Навчіть нас жити» — Соціальне реаліті-шоу, психологічна допомога родинам. web.archive.org. 10 січня 2014. Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 9 лютого 2021. 
  14. Долженкова, Інна (18 червня 2013). Не вчіть нас жити!. detector.media (укр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021. 
  15. Арестович - о войне на Донбассе и Минских переговорах | Радио Донбасс Реалии (uk-UA). Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 17 квітня 2022. 
  16. Новий спікер української делегації у ТКГ: Хто такий Олексій Арестович і що про нього відомо. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2020. 
  17. а б Олексій Арестович (речник ТКГ) у Рандеву з Яніною Соколовою [Архівовано 16 вересня 2021 у Wayback Machine.], Ютуб, 21 листопада 2020
  18. Дмитро Корчинський МАНІФЕСТ ПРАВОСЛАВНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 1 листопада 2020. 
  19. Добровольческие вооружённые формирования и радикальный национализм в послемайданной Украине (укр.). 15 березня 2016. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021. 
  20. Дугин и Корчинский: Евразийские неправительственные организации — как симметричный ответ «оранжевой чуме». web.archive.org. РИА Новости. 30 січня 2014. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 9 лютого 2021. 
  21. Русская линия / Библиотека периодической печати: Одна днепровская купель. rusk.ru (рос.). Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021. 
  22. Общественное движение "Геть усіх" в феврале проведет акции гражданского неповиновения в Сумах, Одессе и Киеве. Интерфакс-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 9 лютого 2021. 
  23. Замглавы Приморской райадминистрации Одессы стал человек с говорящей фамилией. timer-odessa.net (рос.). Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 2 грудня 2020. 
  24. Розпорядження Одеського міського голови №1146/К-01 р від 08.09.2009р.. www.omr.gov.ua. Архів оригіналу за 3 березня 2022. 
  25. В українській делегації ТКГ у Мінську з'явився речник. Ним став військовий оглядач і актор Олексій Арестович [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.].
  26. Як «янголи Тайри» рятують життя на передовій: розповідь легендарного парамедика
  27. «Є свідки»: Арестович заявив про 33 свої бойові виходи у зоні ООС, але розкрити подробиці відмовився. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 9 лютого 2021. 
  28. Арестовича призначили радником делегації у ТКГ з інформаційної політики [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.].
  29. а б Арестович заявив, що його призначили радником української делегації в ТКГ з інформполітики. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020. 
  30. Радником делегації з інформаційної політики в ТКГ призначили Арестовича [Архівовано 9 листопада 2020 у Wayback Machine.].
  31. Арестович став офіційним речником української делегації в ТКГ. Архів оригіналу за 2 листопада 2020. 
  32. Речником української делегації в ТКГ призначили Олексія Арестовича. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020. 
  33. Єрмак призначив Арестовича своїм позаштатним радником з питань стратегічних комунікацій у сфері оборони. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 2 грудня 2020. 
  34. Єрмак призначив Арестовича своїм позаштатним радником. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 2 грудня 2020. 
  35. Нове призначення в ТКГ: хто такий Арестович та за що його критикують – сюжет. 5 канал (укр.). Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 9 лютого 2021. 
  36. Кравчук о назначении Арестовича: «Я не знаю, кто первый сказал А, но знаю, что никто не возражал» [Архівовано 3 листопада 2020 у Wayback Machine.]. (рос.)
  37. Арестович залишив посаду спікера делегації в ТКГ та радника Єрмака. Укрінформ (ua). Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 2022-17-01. 
  38. Арестович звільнився з ТКГ та Офісу президента. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022. 
  39. Арестович не підписував документів про звільнення – джерело. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022. 
  40. Проти Арестовича порушили кримінальну справу в Білорусі: подробиці. ukraine.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022. 
  41. "За чергову Чорнобаївку": Арестовичу присвоїли звання підполковника (фото). ТСН.ua (укр.). 3 квітня 2022. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022. 
  42. Арестовича немає у переліку ані штатних, ані позаштатних радників керівництва ОПУ. Букви. 20 серпня 2022. 
  43. "Хитра" посада: Подоляк розповів, чим Арестович займається в Офісі президента. ТСН. 20 серпня 2022. 
  44. Банкова "зачистила" всі згадки про призначення Арестовича радником Єрмака. 5 канал. 12 вересня 2022. 
  45. Арестович проговорився про своє нове військове звання. Новини.Live. 29 серпня 2022. Архів оригіналу за 30 серпня 2022. Процитовано 30 серпня 2022. 
  46. Максим Юр'єв (30 серпня 2022). Арестович отримав звання полковника (укр.). Букви (інформагентство). Процитовано 31 серпня 2022. 
  47. Марія Супрун (30 серпня 2022). Арестовича вже підвищили до полковника? Що відомо (укр.). BigKyiv. Процитовано 31 серпня 2022. 
  48. У Путіна залишився останній шанс в Україні, а загроза є не тільки з боку Росії — Олексій Арестович. Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 10 травня 2019. 
  49. Lenta.ru: Украина: Украинские националисты взялись спасать Крым от российского вторжения. web.archive.org. 24 грудня 2008. Архів оригіналу за 24 грудня 2008. Процитовано 13 червня 2022. 
  50. «К середине апреля у нас будет другая страна. Кличко — президент, Порошенко — премьер». Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 10 травня 2019. 
  51. Предсказавший захват Крыма эксперт прогнозирует оккупацию Беларуси. Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 10 травня 2019. 
  52. «Порошенко переможе на виборах Президента. Для цього достатньо одного чинника», — Олексій Арестович — Високий Замок. wz.lviv.ua. 28 січня 2019. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 4 лютого 2021. 
  53. Полноценная война с Россией начнется через пару лет — Алексей Арестович. YouTube. 18 березня 2019. Процитовано 19 березня 2022. 
  54. У 2019 році Арестович передбачив війну РФ проти України, а тепер повідомив, коли вона закінчиться. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022. 
  55. а б Арестович: Якщо завтра війна? Ток-шоу Голованова на YouTube
  56. АРЕСТОВИЧ про військові дії, ситуацію на фронті та втрати окупантів. Брифінг 11:30 / Україна 24. 24 лют. 2022 р.
  57. Арестович, Подоляк: Брифінг на 10 годину 25.02
  58. Арестович: Ситуація на фронті 27.02. Обращение к беларуским военным
  59. День, когда россия сможет выпустить 48 ракет одним залпом, никогда не наступит, – Арестович. 24 Канал (рос.). Процитовано 11 жовтня 2022. 
  60. Ракетна атака на Україну. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 11 жовтня 2022. 
  61. Алексей Арестович признался, что врал всем с 2014 года, изображая патриота. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. 
  62. Арестович: Томос — крок до розуміння усім світом того факту, що Московщина — це всього лише «ДНР» Золотої Орди, що триває з 14-го століття. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 26 травня 2021. 
  63. Олексій Арестович про програму «Народний резервіст»
  64. Олексій Арестович у Романа Скрипіна на 16+
  65. Арестович: «Я просто знаю: Бог існує». 13.01.21. «Радіо Марія»
  66. Арестович: Почему мы потеряли Крым? 14.09.16 (uk-UA). Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022. 
  67. Допис Арестович у Фейсбук. 21 грудня 2017 р.
  68. «Тисну руку. Обіймаю»: злив «розмови Путіна і Порошенка» викликав бурю в мережі 10 липня 2020 [Архівовано 26 травня 2021 у Wayback Machine.].
  69. Чому не варто вірити Арестовичу? – Христя TALK, Арестович 13.11.20 (uk-UA). Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022. 
  70. Арестович про близькі до Медведчука медіа: “Вони не вороги і працюють за законом”. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020. 
  71. Радник голови ОПУ Арестович назвав Антоненка і Стерненка ув'язненими за політичними причинами 26 березня, 2021 п'ятниця. Архів оригіналу за 26 березня 2021. Процитовано 25 травня 2021. 
  72. Арестович пропонує перейменувати Україну і відібрати у Росії бренд «руських». У РФ відповіли [Архівовано 12 травня 2022 у Wayback Machine.] // hromadske.ua. — 2021. — 1 вересня.
  73. Украина снялась с крючка Минских соглашений, и новый миропорядок после Афганистана, — Арестович(англ.)
  74. Святослав Хоменко (30 березня 2022). Алексей Арестович: "Не может быть никакой коллективной ответственности россиян". BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 8 червня 2022. 
  75. Арестович, Быков: Возможен ли Мир Полудня?(рос.)
  76. Арестович о войне на Донбассе(рос.) «youtube»
  77. Arsen Avakov. 14 вересня 2021 р.(рос.)
  78. Кривонос заявив, що Арестович у 2018 завів снайперів на мінне поле: той заперечує. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020. 
  79. Арестович: Хто більше бреше? Чесно з Ташею Трофимовою, 4 канал, 01.12.20
  80. Боєць ЗСУ потрапив до окупантів ОРЛО, його тіло повернули з ознаками побиття (деталі). Вільне радіо. 18 грудня 2020. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 21 грудня 2020. 
  81. Арестович вибачився за дезінформацію про тіло загиблого військовослужбовця. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 21 грудня 2020. Процитовано 7 лютого 2021. 
  82. Радник з інформполітики ТКГ Арестович помилково оприлюднив версію окупантів про смерть українського військового на Донбасі. LB.ua. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 7 лютого 2021. 
  83. "Гуртожиток ПТУ": Арестович дозволив собі сексистські заяви в бік депутаток "ЄС".. zbruc.eu. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 20 лютого 2021. 
  84. В «Європейській солідарності» звинувачують Арестовича в сексизмі через заяви про «жіночий гуртожиток». radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021. 
  85. Борис Ткачук (16.02.2021). Арестович заявив, що українські військові «люблять пожалітися» волонтерам, а «ЄС» назвав «жіночим гуртожитком ПТУ». hromadske.ua. Архів оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021. 
  86. Радник Єрмака Арестович обматюкав активіста за прохання писати українською. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 17 березня 2021. 
  87. «Пошел на х*й. Так понятнее?» Арестович відповів на прохання писати українською у Facebook. detector.media (укр.). 16 березня 2021. Архів оригіналу за 16 березня 2021. Процитовано 17 березня 2021. 
  88. У “Слузі народу” назвали поведінку Арестовича “свинством”. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 17 березня 2021. Процитовано 17 березня 2021. 
  89. «Я в своем фейсбуке тоже могу материться». Арахамия считает нормальным нецензурный комментарий Арестовича. nv.ua (рос.). Архів оригіналу за 17 березня 2021. Процитовано 17 березня 2021. 
  90. «Це була гідна відповідь». Арестович пояснив, чому використав ненормативну лексику у соцмережі. detector.media (укр.). 17 березня 2021. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 17 березня 2021. 
  91. Арестович назвал ошибкой власти Зеленского продолжение языковой и культурной политики Порошенко и Вятровича. Страна.ua (рос.). 6 серпня 2021. Процитовано 8 червня 2022. 
  92. Олег Манчура (11 квітня 2022). Нинішня війна - це і війна за мову, бо завершує створення модерної нації. Блог Олега Манчури. Еспресо TV (укр.). Процитовано 8 червня 2022. 
  93. «Малорос, совок» — Арестовичу відповіли на заяву про «маленьку культуру» «Gazeta.ua»
  94. День сто одиннадцатый. Беседа с @Alexey Arestovych Алексей Арестович(рос.)
  95. Арестович: «ЛГБТ — це девіація»
  96. 19.06.2022 KyivPride
  97. Арестович потрапив у гучний скандал через висловлювання про ЛГБТ: подробиці. «Сьогодні»
  98. Допис Арестовича у фейсбук
  99. Наздоганяє російський корабель: українців розлютила заява Арестовича про активістів
  100. Арестович назвав українських активістів «г*ндонами» (ФОТО)
  101. Арестович: Не треба видавати «ліве» за праведне. @ISLND TV
  102. Новий скандал з Арестовичем: Жінки шлють речнику Банкової яйця
  103. Borys Filatov Виноватые уже назначены. 13 липня о 21:01
  104. Спартц відповіла на закиди Арестовича, нібито її накрутив Філатов і Білецький: Про мене можуть казати, що хочуть, але не потрібно втягувати інших людей. ВIДЕО «censor.net»
  105. В умовах воєнного стану окремі посадовці продовжують порушувати закон про державну мову — мовний омбудсмен про Зеленського, Арестовича та Кіма «Букви»
  106. Арестович Алексей Николаевич. Центр «Миротворець» (рос.). 19 січня 2022. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 19 квітня 2022. 
  107. (рос.) Алексей Арестович на kinomania.ru [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.]
  108. (рос.) Алексей Арестович на kino-teatr.ru [Архівовано 20 березня 2016 у Wayback Machine.]
  109. Арестович: Хто більше бреше? — Чесно з Ташею Трофимовою, 4 канал, 01.12.20. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 26 травня 2021. [первинне джерело]
  110. - Короче говоря, Бутусов и его хозяева,... - Олексій Арестович. web.archive.org. 29 грудня 2020. Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020. [первинне джерело]
  111. Арестович показав свої нагороди за час служби в ЗСУ і підтвердив своє звання майора. inforesist.org. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021. [неавторитетне джерело]
  112. а б Олексій Арестович - біографія. ТСН.ua (укр.). 7 березня 2022. Процитовано 21 серпня 2022. 
  113. Арестович, Кім, Федоров: на кому одружені головні "краші" всіх українок (фото). www.unian.ua (укр.). Процитовано 21 серпня 2022. 
  114. Арестович розповів, що думає дружина про його популярність і як змінилося життя після 24 лютого. www.unian.ua (укр.). Процитовано 21 серпня 2022. 
  115. Стали улюбленцями під час війни: як виглядають дружини українських політиків - Арестовича, Кіма, Кличка. glavred.net (укр.). Процитовано 21 серпня 2022. 

Посилання

Інтерв'ю