Марцін Щигельський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марцін Щигельський
англ. Marcin Szczygielski
Народився28 травня 1972(1972-05-28) (52 роки)
Варшава, Польща
ГромадянствоПольща
Діяльністьписьменник
Сфера роботипроза[1], журналістика[1], дитяча та підліткова літератураd[1], літературний твір у жанрі фентезі[1], документальна література[1] і графіка[1]
Мова творівпольська
Magnum opusКовчег часу
ЧленствоАсоціація письменників Польщі
МатиIwona Racz-Szczygielskad
Нагороди
CMNS: Марцін Щигельський у Вікісховищі

Марцін Щигельський (пол. Marcin Szczygielski) — польський письменник, журналіст і графічний дизайнер. Для українських читачів відомий, насамперед, як автор підліткових романів «Ковчег часу», «За синіми дверима» і «Театр невидимих дітей».

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 28 травня 1972 року у Варшаві, Польща. Син актора Цезарія Щигельського[2] та Івони Рач-Щигольської, одної з учасниць вокального жіночого гурту Filipinki[pl][3]. Має двох рідних братів — старшого Томаша та молодшого Войциха[4]. Марцін Щигельський — відкритий гей. З 1994 року живе разом із публіцистом Томашем Рачеком[pl][4].

Художній директор польського видання щомісячника «Плейбой» (1998—2000), креативний директор порталу Ahoj.pl (2000—2002), видавництва «Gruner+Jahr Polska» (проектував графічний дизайн для журналу «Gali») та Видавничого інституту «Маяк» (пол. Instytutu Wydawniczego Latarnik). Свої твори публікував на сторінках таких журналів як: «Плейбой», «Ньюсвік» та «Нова фантастика».

Як журналіст публікувався в тижневику «Навпростець» (пол. Wprost, рубрика Топ ТВ) та на сторінках журналу «Плейбой» (тексти про архітектуру та дизайн інтер'єру). У 2007—2008 роках обіймав посаду головного редактора місячника «Моє помешкання» (пол. Moje Mieszkanie). Також став співведучим програми «Кімнатна революція» (пол. Pokojowe rewolucje) на телеканалі «TVN».

2012 року став членом Товариства польських письменників.[5] 13 квітня 2016 року нагороджений бронзовою медаллю «За заслуги в культурі Gloria Artis»[6].

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Для дорослих

[ред. | ред. код]
  • 2003 — PL-BOY. Dziewięć i pół tygodnia z życia pewnej redakcji — «ПЛ-БОЙ. Дев'ять та пів тижня з життя певної редакції» (роман);
  • 2004 — Wiosna PL-BOYA. Życie seksualne oswojonych — «Весна ПЛ-БОЯ. Життя сексуально освоєних» (роман, продовження ПЛ-БОЯ
  • 2004 — Kuchnia na ciężkie czasy — «Кухня на важкі часи» (кулінарна книжка);
  • 2005 — Nasturcje i ćwoki. Kryminał romantyczny — «Настурції та цвяхи. Романтичний кримінал» (роман);
  • 2006 — Farfocle namiętności — «Рештки пристрасті» (роман, продовження «Настурції та цвяхи»);
  • 2007 — Berek — «Ярлик» (роман, перша частина «Хронік нерівності»)
  • 2009 — Berek + — «Ярлик+» (видання доповнене театральною адаптацією повісті — «Ярлик, або привид у мохері»);
  • 2009 — PL-BOY 2 — «ПЛ-БОЙ 2» (збірка, що містить романи «ПЛ-БОЙ» та «Весна ПЛ-БОЯ»);
  • 2010 — Bierki — «Ярлики» (роман, друга частина «Хронік нерівності»);
  • 2011 — Furie i inne groteski — «Фурії та інший гротеск» (збірка театральних п'єс);
  • 2011 — Poczet Królowych Polskich — «Свита польських королів» (роман, на створення надихнув життєпис Іни Беніти);
  • 2012 — Kallas, opowieść o przyjaźni Kaliny Jędrusik i Violetty Villas — «Каллас, повість про дружбу Калини Ендрусик та Віолетти Віллас» (театральна п'єса);
  • 2013 — Filipinki — to my! Ilustrowana historia pierwszego polskiego girlsbandu — «Філіппінки — це ми. Ілюстрована історія першого польського гьорлз-бенду» (монографія про вокальний жіночий гурт Filipinki);
  • 2014 — Sanato — «Санато» (роман);
  • 2015 — Bingo — «Бінго» (повість, третя частина «Хронік нерівності»).

Для дітей і молоді

[ред. | ред. код]
  • 2009 — Omega — «Омега» (фантастично-пригодницький роман);
  • 2010 — Za niebieskimi drzwiami — «За синіми дверима» (фантастично-пригодницький роман);
  • 2011 — Czarny Młyn — «Чорний млин» (фантастично-пригодницький роман);
  • 2013 — Czarownica piętro niżej — «Чарівниця поверхом нижче» (фантастично-пригодницький роман)
  • 2013 — Arka czasu, czyli wielka ucieczka Rafała od wtedy przez kiedyś do teraz i wstecz — « Ковчег часу або Велика втеча Рафала із колись крізь тоді в тепер і назад» (історико-пригодницький роман);
  • 2014 — Tuczarnia motyli — «Ферма метеликів» (фантастично-пригодницький роман, продовження роману «Чарівниця поверхом нижче»);
  • 2016 — Teatr Niewidzialnych Dzieci — «Театр невидимих дітей» (роман);
  • 2016 — Klątwa dziewiątych urodzin — «Прокляття дев'ятого дня народження» (фантастично-пригодницький роман, продовження романів «Чарівниця поверхом нижче» та «Ферма метеликів»);
  • 2017 — Serce Neftydy — «Серце Нефтиди» (космічна опера)[7]
  • 2018 — Bez piątej klepki — «Без п'ятої клепки» (фантастично-пригодницький роман, четвертий том «Чарівниці поверхом нижче»)[8];
  • 2018 — Weronika i zombie — «Вероніка і зомбі» (роман)[9]

Переклади українською

[ред. | ред. код]
  • Марцін Щигельський. Ковчег часу. — Л. : Урбіно, 2016. — 232 с. — ISBN 978-966-2647-30-3.
  • Марцін Щигельський. За синіми дверима. — Л. : Урбіно, 2017. — 232 с. — ISBN 978-966-2647-44-0, 978-83-63841-20-1.
  • Марцін Щигельський. Театр Невидимих Дітей. — Л. : Урбіно, 2018. — 272 с. — ISBN 978-966-2647-53-2.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Wizytówka Cezary Szczygielski. Agencja Rozrywki Keys. Процитовано 2008.
  3. ↑ Zabawa w Berka?. broszka.pl. Процитовано 6 grudnia 2007.
  4. ↑ а б Marcin Szczygielski. Profil na Facebooku. Процитовано 19 czerwca 2010.
  5. ↑ Członkowie. Stowarzyszenie Pisarzy Polskich Oddział Warszawa. Процитовано 5 грудня 2012.
  6. ↑ MKiDN. Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego - Medal Zasłużony Kulturze - Gloria Artis (пол.). www.mkidn.gov.pl. Процитовано 4 квітня 2017.
  7. ↑ Marcin Szczygielski Serce Neftydy. Instytut Wydawniczy Latarnik. 27 października 2017 r. Процитовано 28 жовтня 2017.
  8. ↑ Marcin Szczygielski Bez piątej klepki. Wydawnictwo Bajka. 17 stycznia 2018 r. Процитовано 25 січня 2018.
  9. ↑ Marcin Szczygielski Weronika i zombie. Instytut Wydawniczy Latarnik. 15 maja 2018 r. Процитовано 16 липня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марцін_Щигельський&oldid=35337979