Мечислав Мочар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мечислав Мочар
пол. Mieczysław Moczar
Народився 25 грудня 1913(1913-12-25)[1][2][…]
Лодзь, Петроковська губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія[4]
Помер 1 листопада 1986(1986-11-01)[1][2][…] (72 роки)
Варшава, Польська Народна Республіка
Країна  Польська Народна Республіка
Діяльність політик, офіцер
Учасник Друга світова війна
Членство Спілка борців за свободу і демократію
Посада The President of Supreme Audit Officed, міністр внутрішніх справ[d], президент[d] і Member of the Sejm of the Polish People's Republicd[3][4]
Військове звання дивізійний генерал
Партія Польська об'єднана робітнича партія, Польська робітнича партіяd і Комуністична партія Польщі
Нагороди
орден Червоного Прапора медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» орден «Хрест Грюнвальда» 2 ступеня орден Прапор Праці 2 ступеня орден «Будівельників Народної Польщі» Хрест Хоробрих Хрест Хоробрих медаль «За Варшаву 1939-1945» Партизанський Хрест Командорський хрест ордена Відродження Польщі офіцерський хрест ордена Відродження Польщі Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі Gold Cross of the Virtuti Militari медаль «10-річчя Народної Польщі» Medal of the 30th Anniversary of People's Poland

Мечислав Мочар (пол. Mieczysław Moczar, справжнє ім'я Миколай Демко (пол. Mikołaj Demko), пол. Mikołaj Diomko, *25 грудня 1913(19131225), Лодзь, Царство Польське, Російська імперія — †1 листопада 1986, Варшава, ПНР) — При народженні отримав ім'я Микола (Микола) Дёмко (іноді — Демко). Тихон Дьомко, батько Мечислава Мочара, був етнічним білорусом і православним, польський комуністичний політик і державний діяч, генерал дивізії, один з керівників ПОРП. Учасник комуністичного підпілля 1937—1939 і партизанського руху 1942—1944. Після 1945 — керівник оперативних груп МОБ, учасник силового придушення політичної опозиції. У 1948—1956 — голова адміністрації кількох воєводств ПНР. У 1956—1964 — заступник міністра, від 1964 р. до 1968 р. — міністр внутрішніх справ ПНР. У 1968—1971 — секретар ЦК ПОРП, в 1970—1971 і 1980—1981 — член політбюро ЦК ПОРП, партійний куратор каральних органів. Ортодоксальний сталініст, лідер націоналістичного і антисемітського крила ПОРП.

Примітки[ред. | ред. код]