Миколай Фірлей (воєвода люблінський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Миколай Фірлей гербу Леварт (пол. Mikołaj Firlej; бл. 15311588) — польський шляхтич, урядник Королівства Польського. Очільник малопольських протестантів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився близько 1531 року. Син руського воєводи Пйотра Фірлея з Домбровиці і його дружини Катажини Тенчинської. Середній брат Яна і Анджея.

Навчався в Ельблонгу та, певне, в якомусь іноземному університеті.

Був каштеляном віслицьким і равським, старостою кам'янським (уряд отримав у 1586 році за сприяння Яна Саріуша Замойського). У 1588 році обіймав посаду люблінського воєводи.

Відрізнявся ученістю, був відомим оратором. Брав участь у численних посольствах. Прагнув до підняття ремесел у своїх люблінських маєтностях і Любліні, для чого виписував досвідчених майстрів з-за кордону.

Співчуваючи дисидентському рухові і маючи досить багато протестантів серед виписаних їм за кордоном майстрів, заснував у Любартові кальвінський збір (протестантську церкву) і школу. Слава цієї школи швидко поширилася і привертала туди навіть молодих католиків з Краківської академії. Любартув та інші довколишні маєтки Фірлея зробилися незабаром центром протестантизму і культури. Після смерті старшого брата Яна став керівником партії дисидентів.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був одружений з Ганною Сєжховскою, мав 4 дочки:

  • Анна — дружина ленчицького підморія Валентина Понентовського гербу Лещиць[1] (NN. Понятовського[2])
  • Зофія — дружина войського радомського Миколая Богуша
  • Катажина — дружина войського крем'янецького Теодора Сенюти
  • Гелена — дружина Миколая Казімєрского.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobion… [Архівовано 15 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 647. (пол.)
  2. а б Firlejowie (01) [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]