Моріс Окань
Моріс Окань | |
---|---|
фр. Philbert Maurice d’Ocagne | |
Ім'я при народженні | фр. Philbert Maurice d’Ocagne |
Псевдо | Philbert du Plessis[1] і Pierre Delix[1] |
Народився | 25 березня 1862[4][3] або 26 березня 1862[2] Париж, Франція |
Помер | 23 вересня 1938[2][3] (76 років) Гавр[5][6][7] |
Країна | Франція |
Діяльність | математик, інженер-будівельник, есеїст, інженер, педагог |
Галузь | математика[8], геометрія[8] і гідравліка[8] |
Alma mater | Політехнічна школа[7], Кондорсе і Ліцей Шапталя |
Знання мов | французька[4][8][9] |
Заклад | Національна школа мостів та доріг[2] і Політехнічна школа[2] |
Членство | Ліга французької батьківщини (1900)[10], Французька академія наук[11], Американська академія мистецтв і наук[12] і Французьке математичне товариство[7] |
Magnum opus | nomographyd |
Посада | інженер доріг і мостівd[13][7] і vice directord[7] |
Родичі | Frédéric-Désiré Hillemacherd[14][15] |
Нагороди | |
Моріс Ока́нь (фр. Philbert Maurice d'Ocagne; 25 березня 1862 — 23 вересня 1938) — французький інженер та математик.
Його батько Мортімер Окань був автором книги про університетську освіту у Франції (фр. Les Grandes Écoles de France), театральним критиком та автором нарисів по економіці і фінансам. Окань навчався в Політехнічній школі з 1880 року, а з 1885 року працював інженером-будівельником в Корпусі інженерів по будівництву доріг та мостів. Він також опублікував математичні статті, перші з 1877 року. У 1891 році він став директором Nivellement général de la France. У 1893 році він став викладачем в Політехнічній школі, а з 1894 року — професором Національної школи мостів та доріг. У 1901 році він став директором французької картографічної служби. У 1912 році він став професором геометрії в Політехнічній школі, а в 1920 році — головним інспектором по дорогах та мостах у Франції.
Він найбільш відомий своєю роботою над номографією (ввів термін «номограма»).
У 1922 році він став членом Академії наук, від якої отримав премію Леконте у 1892 році та премію Дальмонта у 1894 році. На честь Оканя названі вулиця та школа в 14 окрузі Парижа. У 1901 році він був президентом Французького математичного товариства. У 1925 він був обраний до Американської академії мистецтв і наук.
Він написав літературні твори, такі як п'єса «Кандидат», під псевдонімом П'єр Делікс. З 1903 по 1936 рік він опублікував тритомний збірник біографій фізиків, математиків і інженерів
- Cours de Géométrie descriptive et de Géométrie infinitésimale. Gauthier-Villars 1896 (Vorlesungen an der École des Ponts et Chaussées)
- Traité de Nomographie. 1899
- Coordonnées parallèles et axiales. Gauthier-Villars, Paris 1885
- Calcul graphique et nomographie. Doin, Paris 1908
- Calcul simplifié par les procédés mécaniques et graphiques.
- Cours de géométrie. 2 Bände, Gauthier-Villars 1930 (Vorlesungen École polytechnique)
- Souvenirs et causeries. Plon, 1928
- Notions sommaires de géométrie projective à l'usage des candidats à l’École Polytechnique. Gauthier-Villars, 1924.
- Hommes & choses de science — Propos familiers. 3 Bände, Vuibert, 1930—1936
- Herausgeber: Napoléon et les savants (Konferenz 1934)
- Histoire abrégée des sciences mathématiques (Herausgeber René Dugas), Paris 1955
- ↑ а б Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б в г д Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ а б в Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopédie Larousse — Éditions Larousse, 1970.
- ↑ Ciel et terre — 1939. — вип. 55. — P. 108. — ISSN 0009-6709
- ↑ а б в г д Комітет історичних та наукових робіт — 1834.
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Le Matin, Le Matin, الماتان, الماتن, الماتين, المايتن, لامارتين: journal républicain indépendant, derniers télégrammes de la nuit — Paris: 1907.
- ↑ Французька академія наук — 1666.
- ↑ https://www.amacad.org/person/maurice-docagne
- ↑ Ciel et terre — вип. 55. — P. 108. — ISSN 0009-6709
- ↑ https://cirmath.hypotheses.org/files/2015/03/S%C3%A9ance-IHP-20-mars-2015-Exos%C3%A9-de-K.-Chatzis.pdf
- ↑ Le Figaro, Figaro / A. Brézet — Paris: Société du Figaro, 1909. — 322497 екз. — ISSN 0182-5852; 2496-8994
- Joseph W. Dauben, Christoph J. Scriba (Hrsg.): Writing the history of mathematics, Birkhäuser 2002, S. 499
|
- Народились 25 березня
- Народились 1862
- Народились 26 березня
- Уродженці Парижа
- Померли 23 вересня
- Померли 1938
- Випускники Політехнічної школи
- Випускники ліцею Кондорсе
- Члени Французької академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Командори ордена Почесного легіону
- Офіцери ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена Почесного легіону
- Лауреати премії Понселе
- Історики математики
- Французькі математики