Мунія молуцька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мунія молуцька
Молуцька мунія (Сулавесі)
Молуцька мунія (Сулавесі)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Астрильдові (Estrildidae)
Рід: Мунія (Lonchura)
Вид: Мунія молуцька
Lonchura molucca
(Linnaeus, 1766)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Loxia molucca Linnaeus, 1766
Munia moliccca (Linnaeus, 1766)
Посилання
Вікісховище: Lonchura molucca
Віківиди: Lonchura molucca
EOL: 916882
ITIS: 560858
МСОП: 22719815
NCBI: 2715633

Му́нія молуцька[2] (Lonchura molucca) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Індонезії і на Східному Тиморі.

Молуцька мунія

Довжина птаха становить 10-11 см. Обличчя, підборіддя, щоки, горло і верхня частина грудей чорні, потилиця, шия і спина коричневі. Надхвістя і верхні покривні пера хвоста білі, поцятковані чорнувато-коричневими поперечними смужками. Пера видовжених верхніх покривних пер хвоста чорні. Першорядні махові пера чорнувато-коричневі, другорядні махові пера світло-коричневі, стернові пера чорні. Нижня частина тіла біла, поцятковані чорним або чорнувато-коричневим візерунком. Дзьоб товстий, короткий, чорний, зверху біля основи чорнувато-сірий, знизу біля основи сірий або сизуватий. Райдужки карі, лапи блідо-сірі. Виду не притаманний статевий диморфізм.

У молодих птахів верхня частина голова темно-коричнева, скроні і щоки охристі, поцятковані чорнуватими смужками. Верхня частина тіла коричнева, надхвістя світло-охристе, поцятковане коричневими смужками. Крила чорнувато-коричневі, груди і боки світло-охристі, поцятковані коричневими смужками, решта нижньої частини тіла світло-охриста, гузка легко поцяткована темними смужками.

Таксономія

[ред. | ред. код]

В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис молуцької мунії до своєї книги «Ornithologie», описавши птаха за зразком з Молуккських островів. Він використав французьку назву Le gros-bec de Moluques та латинську назву Coccothraustes Moluccensis[3]. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури[4]. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів була молуцька мунія, для якої Лінней придумав біномінальну назву Loxia molucca[5]. Згодом вид був переведений до роду Мунія (Lonchura).

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[6]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Молуцькі мунії живуть в чагарникових заростях, на узліссях тропічних лісів, на трав'янистих галявинах, поблизу людських поселень. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться насінням трав. Розмножуються протягом всього року, пік гніздування припадає на сезон дощів, в Сулавесі він триває з липня по вересень, на Малих Зондських островах з березня по червень. Гніздо кулеподібне, діаметром 15 см, робиться з трави, гілочок та іншого рослинного матеріалу, розміщується в густій рослинності на висоті до 1 м над землею. В кладці 4-5, іноді до 7 яєць. Інкубаційний період триває 13-15 днів. Будують гніздо, насиджують яйця і доглядають за пташенятами і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 18-19 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще приблизно 10 днів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Lonchura molucca: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 16 вересня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (French та Latin) . Т. 3. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 241—242, Plate 13 fig 3.
  4. Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. Процитовано 02 липня 2022.
  5. Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 302.
  6. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 вересня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
  • Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.