Мунія молуцька
| Мунія молуцька | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(cropped).jpg) Молуцька мунія (Сулавесі)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lonchura molucca (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Loxia molucca Linnaeus, 1766 Munia moliccca (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Му́нія молуцька[2] (Lonchura molucca) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Індонезії і на Східному Тиморі.
Довжина птаха становить 10-11 см. Обличчя, підборіддя, щоки, горло і верхня частина грудей чорні, потилиця, шия і спина коричневі. Надхвістя і верхні покривні пера хвоста білі, поцятковані чорнувато-коричневими поперечними смужками. Пера видовжених верхніх покривних пер хвоста чорні. Першорядні махові пера чорнувато-коричневі, другорядні махові пера світло-коричневі, стернові пера чорні. Нижня частина тіла біла, поцятковані чорним або чорнувато-коричневим візерунком. Дзьоб товстий, короткий, чорний, зверху біля основи чорнувато-сірий, знизу біля основи сірий або сизуватий. Райдужки карі, лапи блідо-сірі. Виду не притаманний статевий диморфізм.
У молодих птахів верхня частина голова темно-коричнева, скроні і щоки охристі, поцятковані чорнуватими смужками. Верхня частина тіла коричнева, надхвістя світло-охристе, поцятковане коричневими смужками. Крила чорнувато-коричневі, груди і боки світло-охристі, поцятковані коричневими смужками, решта нижньої частини тіла світло-охриста, гузка легко поцяткована темними смужками.
В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис молуцької мунії до своєї книги «Ornithologie», описавши птаха за зразком з Молуккських островів. Він використав французьку назву Le gros-bec de Moluques та латинську назву Coccothraustes Moluccensis[3]. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури[4]. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів була молуцька мунія, для якої Лінней придумав біномінальну назву Loxia molucca[5]. Згодом вид був переведений до роду Мунія (Lonchura).
Виділяють два підвиди:[6]
- L. m. molucca (Linnaeus, 1766) — Сулавесі і сусідні острови, острови Сангіхе[en] і Талауд[en] (на північ від Сулавесі), острови Сула[en] (на схід від Сулавесі), Молуккські острови, зокрема острови Кай[en] і Таянду[en], острови Гаг[en] і Кофіау[en] в архіпелазі Раджа-Ампат;
- L. m. propinqua (Sharpe, 1890) — острови Канґеан[en] (на північ від Яви), Малі Зондські острови, зокрема Тимор, острови Танімбар (південні Молуккські острови);
Молуцькі мунії живуть в чагарникових заростях, на узліссях тропічних лісів, на трав'янистих галявинах, поблизу людських поселень. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться насінням трав. Розмножуються протягом всього року, пік гніздування припадає на сезон дощів, в Сулавесі він триває з липня по вересень, на Малих Зондських островах з березня по червень. Гніздо кулеподібне, діаметром 15 см, робиться з трави, гілочок та іншого рослинного матеріалу, розміщується в густій рослинності на висоті до 1 м над землею. В кладці 4-5, іноді до 7 яєць. Інкубаційний період триває 13-15 днів. Будують гніздо, насиджують яйця і доглядають за пташенятами і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 18-19 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще приблизно 10 днів.
- ↑ BirdLife International (2016). Lonchura molucca: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 16 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (French та Latin) . Т. 3. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 241—242, Plate 13 fig 3.
- ↑ Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. Процитовано 02 липня 2022.
- ↑ Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 302.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 вересня 2022.
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |