Міра Лобе
| Міра Лобе | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
17 вересня 1913[1][2][…] Герліц, Нижня Сілезія[1][3][4] |
| Померла |
6 лютого 1995[1][2][…] (81 рік) Відень, Австрія[3][4] |
| Поховання | New Jewish Cemeteryd |
| Країна |
 Австрія Ізраїль |
| Діяльність | письменниця, дитяча письменниця |
| Знання мов | німецька[2][5] |
| Жанр | дитяча література |
| Magnum opus | The Grandma in the Apple Treed і Q12396239? |
| У шлюбі з | Friedrich Lobed |
| Діти | Claudia Lobed[1] і Reinhardt Lobed |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 1065883 |
| Сайт | miralobe.at |
Міра Лобе (нім. Mira Lobe, Hilde Mirjam Rosentha 1913—1995) — дитяча австрійська письменниця й ілюстраторка, авторка понад сто книг.
Життєпис[ред. | ред. код]
Міра Лобе народилася 17 вересня 1913 року в місті Герліц (Сілезія, Німеччина) в єврейській сім'ї. ЇЇ батьком керував хором в синагозі й водночас був органістом у протестантській церкві. Ще в школі Міра любила писати й мріяла стати журналісткою, а після закінчення хотіла вивчати історію мистецтва та німецьку мову та літературу, але не змогла вчитися через складну політичну ситуацію в Німеччині 30-х років ХХ століття. Вивчала іврит. Після закінчення школи текстилю й моди в Берліні, в 1936 році Міра емігрувала в Палестину. У 1940 році вийшла заміж за Фрідріха Лобе, німецького актора й режисера. У шлюбі народилося двоє дітей: дочка й син. В 1951 році родина переїхала до Відня, а в 1957 до Берліна.
Творчість[ред. | ред. код]
Перша дитяча книга «Інсу-Пу, острів загублених дітей» вийшла в 1948 році в Тель-Авіві. «Туті в джунглях» (1958) . «Я — це я» (1972) Книги «Інсу-Пу, острів загублених дітей», «Бабуся на яблуні», «Туті в джунглях» відзначені Державною премією Австрії в області дитячої та юнацької літератури. У СРСР Міра Лобе біла відома за своєю книгою «Бабуся на яблуні» (1965). За своє життя письменниця написала понад сто книг. В основному це твори для дітей і підлітків.міра Лобе не лише писала, а й ілюструвала не лише свої книги, а й твори інших авторів. Найпопулярнішою книгою стала «Я — це я». Твори Міри Лобе перекладені на іврит та інші мови світу. Основною перекладачкою книг письменниці на іврит була Яміма Черновіц-Авідар[6]. Стиль письменниці відрізняють гумор і гра слів. На думку письменниці література допомагає дітям знайти життєве покликання.
Вшанування письменниці[ред. | ред. код]
У Відні іменем письменниці названа алея. У Північній Німеччині спеціальна школа для дітей з обмеженими можливостями має ім'я Міри Лобе. Щорічно у Відні відбуваються симпозіуми та виставки, присвяченні австрійській дитячій письменниці. В Австрії є премія Міри Лобе, яку присуджують щорічно за кращу дитячу книгу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #11555565X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д Blumesberger S. Handbuch der österreichischen Kinder- und Jugendbuchautorinnen — 2014. — Vol. 2. — S. 692–707. — ISBN 978-3-205-78552-1
- ↑ а б Gadzinski A. KALLIOPE Austria: Frauen in Gesellschaft, Kultur und Wissenschaft — Wien: Bundesministerium für Europa, Integration und Äußeres, 2015. — S. 133–134. — ISBN 978-3-9503655-5-9
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Мира Лобе. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- «Я — це я» [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Мира Лобе [Архівовано 20 червня 2018 у Wayback Machine.]
|
