Міттельалеч (льодовик)
| Міттельалеч Mittelaletschgletscher | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
  Міттельалеч | ||||
| 46°27′24.000000101191″ пн. ш. 8°1′19.000000099843″ сх. д. / 46.45667° пн. ш. 8.02194° сх. д. | ||||
| Довжина | 5,1 км[1] | |||
| Товщина | до 1 км | |||
| Країна | Швейцарія | |||
| Регіон | Кантон Вале | |||
| Тип | долинний | |||
 Міттельалеч у Вікісховищі | ||||
Льодовик Міттельалеч (нім. Mittelaletschgletscher) — долинний льодовик на південному схилі Бернських Альп[2] в кантоні Вале, Швейцарія. З 1870 року (дата початку вимірів) льодовик майже постійно зменшується і за цей час відступив вже майже на 1,5 км.
Льодовик належить до системи Алецьких льодовиків і був рукавом Великого Алецького льодовика до 1970 року, коли зв'язок був розірваний.[3] Загальна площа льодовика Міттельалеч в 2009 році склала 8,42 км².[4] В 1997 довжина льодовика склала 5,1 км,[5] у наступні роки зміну довжини неможливо було надйсно визначити через значне накопичення каміння внизу льодовика.[6] Льодовик має південно-східний напрямок руху.[5]
Льодовик бере початок на східному обриві Алечхорну (4 193 м.н.м.) та південному обриві Драйекхорну (3 811 м.н.м.). У своєму верхів'ї льодовик тече під дуже крутим нахилом (більше 40 %). Льодовик об'єднується у долині, розташованій у південно-східному напрямку між горами Гайссхорн (3 740 м.н.м.) з заходу та Олменхорн (3 314 м.н.м.) зі сходу. З Вайсхорну до нього приєднується ще один фірн.[7]
В 1992 році язик льодовика закінчувався на висоті 2 292 м.н.м..[8] Тала вода тече звідти бл. одного кілометра до Великого Алецького льодовика та поглинається ним, але деколи влітку в кінці язика утворюється невелике озеро.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 12 вересня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ World Glacier Monitoring Service (WGMS): Fluctuations of Glaciers 1995–2000 (Vol. VIII). Zürich 1998 (online [Архівовано 12 вересня 2014 у Wayback Machine.]; PDF; 541 kB)
- ↑ Redaktion Schweizer Lexikon, Gletscherkommission der Schweizerischen Akademie der Naturwissenschaften (Hrsg.): Gletscher, Schnee und Eis. S. 17. Verlag Schweizer Lexikon Mengis+Ziehr, Luzern 1993, ISBN 3-9520144-2-7.
- ↑ Daniel Farinotti, Matthias Huss, Andreas Bauder, Martin Funk: An estimate of the glacier ice volume in the Swiss Alps. In: Global and Planetary Change. 68: 225–231, 2009 (online [Архівовано 17 грудня 2013 у Wayback Machine.]; PDF; 756 kB)
- ↑ а б Mittelaletschgletscher, Naters (VS) (нім.). Gletschermessnetz. Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 12 вересня 2014.
- ↑ Expertenkommission für Kryosphärenmessnetze (EKK) der Akademie der Naturwissenschaften Schweiz (SCNAT): The Swiss Glaciers 2005/2006 and 2006/2007. Glaciological Report No. 127/128. 2011 (online [Архівовано 29 липня 2014 у Wayback Machine.]; PDF; 5,5 MB)
- ↑ swisstopo.ch: Swisstopo-Geodatenviewer, Stand November 2012
- ↑ Expertenkommission für Kryosphärenmessnetze (EKK) der Akademie der Naturwissenschaften Schweiz (SCNAT): The Swiss Glaciers 1999/2000 and 2000/2001. Glaciological Report No. 121/122. 2002 (online [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]; PDF; 1,5 MB)
- Витяг з карти [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] на map.geo.admin.ch
- Зміна довжини Обералеча з 1870 року [Архівовано 12 вересня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)(PDF)
- Oberaletschhütte SAC [Архівовано 16 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- Обералеч на Glaciers online [Архівовано 4 вересня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Офіційний вебсайт Юнгфрау-Алеч [Архівовано 18 жовтня 2009 у Wayback Machine.](нім.)(англ.)
