Верхній Грінделвальд (льодовик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Верхній Грінделвальд
Oberer Grindelwaldgletscher
Верхній Грінделвальд. Карта розташування: Швейцарія
Верхній Грінделвальд
Верхній Грінделвальд
46°37′08″ пн. ш. 8°05′40″ сх. д. / 46.618888888916778512° пн. ш. 8.09444444447217748° сх. д. / 46.618888888916778512; 8.09444444447217748Координати: 46°37′08″ пн. ш. 8°05′40″ сх. д. / 46.618888888916778512° пн. ш. 8.09444444447217748° сх. д. / 46.618888888916778512; 8.09444444447217748
Довжина 6,65 км (1973), 4 км (2013)
Ширина 0,2-0,5 км
Товщина км
Країна Швейцарія
Регіон Берн (кантон)
Тип долинний

Льодовик Верхній Грінделвальд (нім. Oberer Grindelwaldgletscher) — це один з двох долинних льодовиків на південь від селища Грінделвальд, розташованих на північній стороні Бернських Альп в кантоні Берн, Швейцарія (інший — Нижній Грінделвальд).

Опис[ред. | ред. код]

Льодовик бере свій початок на гігантському фірновому полі, розташованому між вершинами Шрекхорн (з півдня), Веттерхорн (з півночі) та Берглішток (зі сходу).

З північного сходу льодовик Верхній Грінделвальд через покритий фірном перевал Розенегг (3 470 м.н.м.) поєднується з льодовиками Розенлауі (нім. Rosenlauigletscher) та Гаулі (нім. Gauligletscher). З південного сходу льодовик відділений від системи льодовиків Унтераар гребенем Лаутераарсаттел (3 125 м.н.м.). Льодовик шириною всього від 200 до 500 метрів спускається у північно-західному напрямку по глибокій обривистій долині між вершинами Меттенберг (3 104 м.н.м.) з південного заходу та Веттерхорн з північного сходу.

Язик льодовика закінчується на висоті всього 1 400 м.н.м., що робить його одним з найбільш низько розташованих льодовиків в Альпах. З льодовика витікає річка Шварце Лючіне, яка далі об'єднується з Вайсе Лючіне в річку Лючіне, що впадає в озеро Бріенц, а отже належить до басейну річки Ааре, притоки Рейну.

Протягом Малого льодовикового періоду всередині XIX сторіччя, льодовик Верхній Грінделвальд мав найбільші розміри та спускався через «арку» до висоти всього 1 180 м.н.м. до місця поруч з готелем «Веттерхорн» у Грінделвальді. На той час льодовик був популярним туристичним об'єктом, оскільки був у пішій доступності. Тоді ж від льодовика відколювали брили льоду для використання у гастхаузах та пивоварнях. Навіть в останній холодний період (між 1959 та 1985 рр.) спускався невеликий язичок льодовика до висоти 1 220 м.н.м. у долину над Грінделвальдом. Однак з 1991 відступає льодовик відповідно до загального тренду. В 1973 році його площа складала 9,55 км² при довжині 6,66 км. До 2013 року його довжина скоротилась більш ніж на 2,5 кілометрів і склала лише 4 км, в тому числі в 2013 р. льодовик відступив на драматичні 1,85 км,[1] бо нижня частина льодовика довжиною більше 1,2 км відірвалася від основної частини та частково сповзла нижче.[2]

Альпінізм[ред. | ред. код]

На південному схилі Веттерхорну над льодовиком Верхній Грінделвальд, на висоті 2317 м.н.м. стоїть прихисток нім. Glecksteinhütte Швейцарського Альпійського Клубу. Від цього прихистку відкриваються чудові види на льодовик, а також на приховане за Штрекхорном фірнове поле.

Галерея[ред. | ред. код]


Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Oberer Grindelwaldgletscher (нім.). Gletschermessnetz. Процитовано 18 червня 2014.
  2. http://www.bernerzeitung.ch/region/thun/Einer-der-groessten-Toteisriegel-ueberhaupt/story/19204428

Посилання[ред. | ред. код]