Міхо Мосулішвілі
| Міхо Мосулішвілі | ||||
|---|---|---|---|---|
| მიხო მოსულიშვილი | ||||
 Міхо Мосулішвілі | ||||
| Ім'я при народженні |
Міхо Мосулішвілі მიხო მოსულიშვილი | |||
| Народився |
10 грудня 1962 (61 рік) с. Арашенда, Ґурджаанський муніципалітет, Кахеті, Грузія | |||
| Громадянство |
 Грузія | |||
| Національність | грузин | |||
| Діяльність | письменник, драматург, сценарист, перекладач | |||
| Alma mater | Тбіліський державний університет | |||
| Роки активності | 1984 — | |||
| Жанр | проза, драматургія | |||
| Magnum opus | Політ Без Бочки (2001) | |||
| Родичі | Liguri Mosulishvilid | |||
| Автограф |
 | |||
| Нагороди |
 Гала[d] | |||
| Сайт: archanda.webs.com | ||||
|
| ||||
 Міхо Мосулішвілі у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Міхо Мосулішвілі (груз. მიხო მოსულიშვილი); 10 грудня 1962) — грузинський письменник, драматург, сценарист і перекладач.
Життєпис[ред. | ред. код]
Міхо Мосулішвілі народився 10 грудня 1962 роу в селі Арашенда, Кахеті, Ґурджаанськиї муніципалітет Грузії.
У 1986 році закінчив Тбіліський державний університет, геолого-географічний факультет за фахом інженера-геолога (геологічні зйомки, пошуки і розвідка родовищ корисних копалин).
А також 1981 −1984 роках навчався на вторинний факультет за спеціальністю кінодраматургія (творча майстерня Ерлом Ахвледіані[1] і Давіт Агіашвілі[2]).
Він живе в Тбілісі зі своєю дружиною, з дочкою і з німецьким догом на ім'я Фінніган[3]. Любить гори і як він думає: «слово почало все і слово закінчить все на білому світі …»
Перелік виданих книг[ред. | ред. код]
- Лісовий Людина[4], Тбілісі, видавництво міністерство культури, 1988 р. — Трагедія
- Ікони Місячного Дня[5], Тб., вид. «Мерані», оповідання, новели та мініатюри, 1990 р.
- Убив Змій для Бога[6], Тб., вид. «Іліа», грузинські народні заклинання, зібрав і записав у вигляді віршів Міхо Мосулішвілі, 1993 р.
- Простір у вертикаль[7], Тб., Вид. «Мерані», оповідання, новели та мініатюри, 1997 р.
- Лицар в усі Пори[8], Тб., Вид. «Бестселер», роман з двовікової життя Семи поколінь родини Андронікашвілі, 1999 р.
- Політ Без Бочки[9], Тб., «Видавництво Бакура Сулакаурі», крутійський роман про грузинських і нігерійських емігрантів в Німеччині, 2001 р. — ISBN 99928-974-2-4
- Бендела[10], Тб., Вид. «Саарі», документальний роман про футболіста Бенделіані Зазе Джумберовича, 2003 р. — ISBN ISBN 99928-39-69-4
- Лебеді Під Снігом[11], Тб., вид. «Саарі», мініатюри і есе, 2004 р. — ISBN 99940-29-30-4
- Майже Пікассо і по трошечки Босх, з правого боку[12], Тб., Вид. «Саарі», сім смішних п'єс, де не зовсім безнадійно спрятані сльози (автор карикатури «Міхо Мосулішвілі з трубкою» на обкладинці книги — Заал Сулакаурі), 2010 р. — ISBN 978-99940-60-87-0
- Важа-Пшавела[13], біографія, 2011, — ISBN 978-9941-9179-6-7
Перекладені книги[ред. | ред. код]
У перекладі Міхо Мосулішвілі грузинською мовою окремими книгами надруковані детективи Бориса Акуніна з циклу "Пригоди Ераста Фандоріна ":
- Борис Акунін — Азазель (აზაზელი), видавництво"Арете", 2004 р. — ISBN 99940-745-8-X
- Борис Акунін — Турецький гамбіт (თურქული გამბიტი), — видавництво «Квіріс палітра», 2006 р. — ISBN 99940-42-07-6
- Борис Акунін — Левіафан (ლევიათანი), видавництво "Квіріс палітра ", 2006 р. — ISBN 978-9941-413-98-8
- Гай Светоній Транквілл — Життя Дванадцяти цезарів (თორმეტი კეისრის ცხოვრება), видавництво «Пегасі», 2011, — ISBN 978-9941-9206-1-5
Сценарії[ред. | ред. код]
- Згадуїте мене, Давід... (Давід IV), 2010, сценарій документального фільму для режисера Георгій Овашвілі.
- Дім із камін, 2012, драма, 90 хв, для режиссера Ніна Хатіашвілі
- 1907 (Важа), 2013, трагікомедія, 90 хв, для режисера Іраклії Чхіквадзе
- Доля, 2014, трагікомедія, 90 хв, для режисера Константін Члаідзе.
На першому каналі грузинського телебачення[ред. | ред. код]
- Мій Друг Гітлер, співавтор сценарію з Андро Єнукідзе (за мотивами однойменної п'єси Юкіо Місіма), 1999.
- На першому каналі грузинського телебачення Ніч Дрібних Зірок (45-серійний телесеріал), співавтор сценарію — 2000.
На грузинському Радіо[ред. | ред. код]
- Танець з мерцями[14] (комічний трилер), (2010) — режисер Зураб Канделакі.
- Смерть Гуарама Мампалі, (1989), режисер Бадрі Мікашавідзе.
- Павук, (1988), режисер Бадрі Мікашавідзе.
- Лісовий Людина (у перекладі: Чудо лісове вбито весною[15], (1987), режисер Бадрі Мікашавідзе.
Театральні постановки[ред. | ред. код]
- Казка вкраденого нового року — У державному театрі імені Акакія Церетелі (місто Чіатура), режисер Сосо Немсадзе, 2008 р.
- Тринадцяте Експериментальне (співавтор Андро Єнукідзе), (трагікомедія) — У тбіліському театрі німих імені Автанділа Ціхішвілі, режисер Олександр Лабадзе, 2002
- Різдвяний гуска з айвою (комічний трилер) — У театрі «Театральний підвал у Ваке», режисер Гурам Брегадзе, 2009 р.
- Енкі-Бенк (Веселий Револьвер) — У тбіліському дитячому театрі на проспект Агмашенебели № 60, режисер Натіа Кавсадзе, 2008 р.
- Біле Воїнство (трагікомедія) — У театрі юнного глядача «Біла вільна», режисер Георгій Ратіані, 2005 р.
- Важа-Пшавела, або спостереження невідомого (міфо-ритуальна п'єса в одному акті), читка, Театр кіноактора імені Михайла Туманішвілі, режисер Хатуна Мілорава, 2013
- Гусак з айвою (комічний трилер) - У державному театрі міста Руставі, режисер Гурам Брегадзе, 2013
- Моя вільшанка (сумна, занадто сумна комедія) - У муніципальному театрі міста Болнісі, режисер Зураб Хведелідзе, 2013
- Моя вільшанка (сумна, занадто сумна комедія) - Тбіліський театр імені К. Марджанішвілі, режисер Хатуна Мілорава, 2014
Відомості про присвоєння премії[ред. | ред. код]
- Премія міністерства культури Грузії за п'єсу Тринадцяте Експериментальне, (співавтор Андро Єнукідзе) 1991.
- Премія міністерство культури Грузії за п'єсу А завтра Прем'єра, (співавтор Єнукідзе Андро Володимирович), 1989.
- Призер щорічного літературного конкурсу «Формула-НЛО» — 2006 (ПРОЗА)
- Перша премія мерії міста Тбілісі, Тбіліського Управління молодіжних справ і союзу любителів книг «Бестселер» за роман Лицар в усі Часи, 1998.
- Премія комітету грузтелерадіо за радіоп'єсу Лісовий Людина, 1987.
- Новела Глухомань[16] потрапив у шорт-лист ключових творів сайту «Точка Зору»(за осінь -зиму 2005–2006 року. Голосували: Олексій Караковський, Олексій Петров)
- Новела Глухомань посіла друге місце на конкурсі «Бекар» 2005, в розділі «Джаз та рок»
- Диплом першого ступеня першого Міжнародного творчого конкурсу «Вічна Пам'ять!» за оповідання Сяйво сніжного дня
- «Містер Зимовий Дебют 2006» в номінації «Проза» на міжнародному літературному клубі «ІНТЕРЛИТ»
- Премія інтернетного журналу «Квалі» за п'єсу Веселий Револьвер, 2003.
- Премія спілки письменників Грузії за п'єсу Біле Воїнство, 1998.
- Диплом Лауреата 1-го етапу Третього Міжнародного літературного конкурсу «Вся королівська рать» за новелу Глухомань, у номінації: Есе та новели
- Хертвісі (літературна премія)[17] для розповіді Учора ввечері про битву Дідгорі[18] — 8 грудня, 2007
- Гала (літературна премія)[19] для біографічної книги Важа-Пшавела[20] — 8 жовтня, 2011
Відомості про нагородження орденами і медалями[ред. | ред. код]
Присвоєна «Медаль Честі» («Honor» Medal) — 7 березня 1998 року по наказу № 132 Президента Грузії (через ювілею до 150-річчя з дня народження літературного журналу «Ціскарі» — у газеті «Сакартвелос Республіка», 15 березня, 1998 року).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Erlom Akhvlediani на сайті IMDb (англ.)
- ↑ David Agiashvili на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 2 жовтня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Mixo Mosulišvili (1988), T'kis kaci, Tbilisi, Georgia: Kulturis saministro, архів оригіналу за 17 березня 2017, процитовано 29 квітня 2022
- ↑ Mixo Mosulišvili (1990), Mtʻvariani dġis pʻreskebi, Tbilisi, Georgia: Merani, архів оригіналу за 3 липня 2020, процитовано 29 квітня 2022
- ↑ Mixo Mosulišvili (1992), Gveli movkal uplisatvis (вид. Gveli movkal uflisatvis), Tbilisi, Georgia: Ilia
- ↑ Mixo Mosulišvili (1997), Sivr'ce vertikalshi, Tbilisi, Georgia: Merani, архів оригіналу за 19 жовтня 2012, процитовано 29 квітня 2022
- ↑ Mixo Mosulišvili (1999), Užamo žamis raindi, Tbilisi, Georgia: Bestseleri
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 жовтня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Mixo Mosulišvili (2003), Bendela, Tʻbilisi: Gamomcʻemloba Saari, ISBN 9992839694, OCLC 55067899, 9992839694, архів оригіналу за 19 жовтня 2012, процитовано 2 жовтня 2011
- ↑ Mixo Mosulišvili (2004), Gedebi tovlqvesh, Tbilisi, Georgia: Saari, архів оригіналу за 19 жовтня 2012, процитовано 2 жовтня 2011
- ↑ Mixo Mosulišvili (2010), Titqmis picaso da cota boskhi, marjvnidan, Tbilisi, Georgia: Saari, архів оригіналу за 19 жовтня 2012, процитовано 2 жовтня 2011
- ↑ Mixo Mosulišvili (2011), Vazha-Pshavela (вид. Vaja-Pshavela), Tbilisi, Georgia: Pegasi, архів оригіналу за 19 жовтня 2012, процитовано 2 жовтня 2011
- ↑ «Танец с мертвецами». Архів оригіналу за 11 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- ↑ http://lito1.ru/text/50747
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 2 жовтня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Дідгорська битва
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 червня 2012. Процитовано 15 жовтня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 жовтня 2011. Процитовано 15 жовтня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Ресурси в Інтернеті[ред. | ред. код]
- Міхо Мосулішвілі біографія [Архівовано 17 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Archanda, which is invisible [Архівовано 16 березня 2017 у Wayback Machine.]
- MOSULISHVILI MIKHO [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Міхо Мосулішвілі, «Хто такий Паруйр Севак?» [Архівовано 26 вересня 2011 у Wayback Machine.] стаття про поета Севак Паруйр Рафаелович
- Мы в эту жизнь приходим не для вражды, не для зла, но ради любви [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- «Сияние снежного дня»[недоступне посилання з квітня 2019]
- Долой идеал демонизма! [Архівовано 31 березня 2012 у Wayback Machine.]
- «Новая» старая литература [Архівовано 14 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Сначала честь, а все остальное потом [Архівовано 26 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Интервью с акцентом
- Назвался груздем, но никуда ни полезу! [Архівовано 5 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- На «Точка. Зрения» [Архівовано 14 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- «Семейное слово», или Кто такой Гасси Джек? [Архівовано 16 квітня 2008 у Wayback Machine.]
|
