Азазель

Азазель (івр. לזאזע або לזאזעל) — злий демон пустелі, біблійний персонаж.
Біблійний персонаж[ред. | ред. код]
Азазель — занепалий Херувим, один з вождів янголів-Спостерігачів, які вступали в шлюби з земними жінками (Книга Еноха, близ. 2 ст. До н. е.). Він навчив чоловіків збройового мистецтва, а жінок — використанню дорогоцінних каменів, прикрас і мистецтва розфарбовування обличчя (косметиці). Потомство від ангелів і смертних жінок — расу велетнів — Азазель надихнув в бунті проти Бога. За це, за наказом Всевишнього, він був прикутий архангелом Рафаїлом до гострих скель в пустелі Дуда і покритий темрявою до Судного дня, коли він буде кинутий в вічний вогонь.[1]
В інших релігіях[ред. | ред. код]
Азазель також присутній в ісламі. Він з'являється у Корані у зв'язку з історією про Харута та Марута, пару ангелів. Хоча це не пояснюється самим Кораном, мусульманські екзегети, такі як Аль-Калбі та Аль-Та'лабі,[2] зазвичай пов'язували історію з оповіданням, відомим із 3 Еноха. Ангели скаржилися на людське беззаконня, після чого Бог запропонував випробування, щоб ангели могли вибрати трьох із них, щоб спуститися на землю і довести, що вони будуть кращими за людей за тих самих умов. Відповідно, вибирають Азу, Аззаю та Азазель. Однак Азазель розкаявся у своєму рішенні, і Бог дозволив йому повернутися на небо. Двоє інших ангелів не пройшли випробування, і їхні імена були змінені на Харут і Марут. Вони опинилися на землі, познайомивши людей із забороненою магією.[3][4]
Козел відпущення[ред. | ред. код]
Під час єврейського свята Йом-Кіпур відбувався ритуал описаний у книзі Левит. Цього дня відпущения гріхів, відбиралися жертовні телець і два козли. Жеребом священики вибирали, якого з козлів принести в жертву за гріхи, а якого — відіслати в пустелю до Азазелю (Лев. 16:8-10). Тельця і першого козла заколювали за гріхи священика і народу, їх кров'ю освячувалася скинія (туші тварин пізніше спалювали поза табором). Потім первосвященик покладав руки на другого жертовного козла, «сповідуючи над ним усі гріхи, злочини і гріхи синів Ізраїлю», символізуючи цим перенесення на нього всіх гріхів народу. Потім козла відводили в пустелю та відпускали Азазелю (Лев. 16:7-10).
У літературі[ред. | ред. код]
- У романі Михайла Булгакова Майстер і Маргарита прототипом Азазеля є персонаж Азазелло, член почту Воланда
- Азазель — герой поеми Івана Франка «Мойсей»
У кіно і на телебаченні[ред. | ред. код]
Азазель (англ. Azazel) — ім'я одного із головних демонів і основних антагоністів у телесеріалі «Надприродне». Через те, що жовтоокий демон використовував чужі тіла, протягом 1—12 сезонів серіалу (2005—2012 рр.) цього персонажа зіграли кілька акторів і актрис: Джеффрі Дін Морган, Фредрік Лене, Ліндсі Маккеон, Крістофер Маккабе, Мітч Піледжі, Роб ЛаБелль, Саманта Сміт.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Азазель [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.
- Азазель [Архівовано 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 16. — 1000 екз.
- Азазель у jewishencyclopedia.com [Архівовано 6 липня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- The Encyclopedia of Demons and Demonology — Rosemary Guiley — Infobase Publishing, May 12, 2010. p. 21 [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- [1] Анастасия, Александрова. Мифологическая энциклопедия: Демонология: Азазель - AZAZEL. myfhology.info (рос.). Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Анастасия, Александрова. Мифологическая энциклопедия: Демонология: Азазель - AZAZEL. myfhology.info (рос.). Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
- ↑ Johannes Hendrik Kramers Shorter Encyclopaedia of Islam uzac Verlag, 1961 p. 135
- ↑ Haggai Ben-Shammai, Shaul Shaked, Sarah Stroumsa (and Patricia Crone in this certain chapter) Exchange and transmission across cultural boundaries Yehuda Greenbaum 2005 ISBN 978-965-208-188-9 p. 30
- ↑ Kristof d' Hulster, J. van Steenbergen Continuity and Change in the Realms of Islam: Studies in Honour of Professor Urbain Vermeulen Isd, 2008 ISBN 9789042919914 p. 192
Джерела[ред. | ред. код]
- Ю. Некрутенко. Екзегеза. — В кн. М. Булгаков. Майстер і Маргарита. На українську переклав, упроводом та коментарями спорядив Юрій Некрутенко. — Львів: Кальварія, 2006. — С. 397.
- Ю. Некрутенко Экзегеза. Комментарии к роману Михаила Булгакова «Мастер и Маргарита». — Киев: Альтерпресс, 2007. — С. 96.
|