Мішель Делон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мішель Делон
фр. Michel Delon
Народився4 серпня 1947(1947-08-04)[1] (77 років)
Париж, Франція[1][2][…]
Країна Франція[4][5][…]
Діяльністьісторик літератури, викладач університету, педагог, науково-педагогічний працівник, романіст, філолог, літературознавець
Галузьфранцузька література[4] і 18th-century French literatured[6]
Знання мовфранцузька[7][4][…]
ЗакладПаризький університет, Університет Париж IV[5] і Університет Париж X Нантер[5]
ЧленствоТуринська академія наук[1]
Magnum opusCasanova : Histoire de sa vied
Нагороди

Міше́ль Дело́н (фр. Michel Delon *1947) — французький літературознавець, професор в університеті Париж IV Сорбонна. Дослідник епохи Просвітництва, зокрема історії ідей та літератури лібертинізму. Дослідник творчості маркіза де Сада, Казанови та Дені Дідро. Один з видавців «Європейського словника Просвітництва» (1997).

Біографія

[ред. | ред. код]

Після навчання на філологічному факультеті в Сорбонні, Мішель Делон з 1973 року викладав літературознавство та історію літератури в Університеті Кан — Нижня Нормандія, з 1981 року — в Орлеанському університеті. 1985 року Делон одержав державний докторат й написав дисертацію під керівництвом Робера Мозі. 1988 року Делон став професором в Університеті Париж X Нантер. З 1997 року він професор в університеті Париж IV Сорбонна.

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • 2013 : Французько-німецька Премія Гей Люссака — Гумбольдта[8]

Вибрані публікації

[ред. | ред. код]

Повну бібліографію див.: Офіційний сайт Паризького університету Сорбонна [Архівовано 13 лютого 2010 у Wayback Machine.]

Монографії
  • L'idée d’énergie au tournant des Lumières, 1770–1800, Paris, PUF, coll. Littératures modernes, 1988.
  • Les liaisons dangereuses de Laclos, Paris, PUF, coll. Etudes littéraires, l986.
  • La littérature française du XVIIIe siècle, avec Pierre Malandain, Paris, PUF, coll. Premier cycle, 1996.
  • L'invention du boudoir, Paris, Zulma, coll. Grains d'orage, 1999.
  • Le savoir-vivre libertin, Paris, Hachette-Littératures, 2000. (Rééd., coll. Pluriel, 2004).
  • Albums de la Pléiade: Denis Diderot, bibliothèque de la Pléiade, éditions Gallimard, 2004
  • Casanova, histoire de sa vie, Paris, Gallimard, coll.Découvertes, 2011.
  • Le principe de délicatesse: libertinage et mélancolie au XVIII× 10{{{1}}} siècle, Paris, Albin Michel, 2011.
  • Diderot cul par-dessus tête, Paris, Albin Michel, 2013.
Редагування, коментарі
  • Le Regard et l'Objet. Diderot critique d'art, éd. avec Wolfgang Drost, Heidelberg, Winter, 1989.
  • Dictionnaire européen des Lumières, Paris, PUF, 1997. (Éd. anglaise, 2001 ; rééd. coll Quadrige, 2007.)
  • Sade en toutes lettres. Autour d'Aline et Valcour, éd. avec Catriona Seth. Paris, Desjonquères, 2004.
  • Histoire de la France littéraire, vol. 2 : Classicismes, éd. avec Jean-Charles Darmon. Paris: PUF, coll. Quadrique, 2006.
  • Sade, Œuvres, Paris, Gallimard, Bibl. de la Pléiade, 3 tomes, 1990–1995.
  • Diderot, Ruines et paysages, Salon de 1767, et Héros et martyrs. Salons de 1769, 1771, 1775 et 1781, éd. avec Else M. Bukdahl et Anne Lorenceau, Paris, Hermann, 1995.
  • Anthologie de la poésie française du XVIIIe siècle, Paris, Gallimard, coll. Poésie, 1997.
  • Diderot, Contes et romans, Paris, Gallimard, Bibl. de la Pléiade, 2004.
  • Mémoires de Suzon, sœur de D.. B….. et La Messaline française, dans : Romanciers libertins du XVIIIe siècle, sous la direction de Patrick Wald Lasowski, tome II, Paris, Gallimard, Bibl. de la Pléiade, 2005.
  • Restif de La Bretonne, Les Nuits de Paris, préface de, Jean Varloot, Paris, Gallimard, coll. Folio, 1986.
  • Jacques-Antoine de Révéroni Saint-Cyr, Pauliska, ou la Perversité moderne, Paris, Desjonquères, 1991.
  • Jean-Baptiste Louvet de Couvray|Louvet de Couvray]], Les Amours de Faublas, Paris, Gallimard, coll. Folio, 1996.
  • Choderlos de Laclos, Les Liaisons dangereuses, Paris, Livre de poche classique, 2002.
  • Gabriel Sénac de Meilhan, L'Emigré, Paris, Gallimard, coll. Folio, 2004.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в www.accademiadellescienze.it
  2. а б Babelio — 2007.
  3. а б https://kopkatalogs.lv/F?func=direct&local_base=lnc10&doc_number=000194796
  4. а б в VIAF[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  5. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #121610527 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. Attribution du Prix Gay-Lussac Humboldt 2013 (фр.). Ministère de l'Enseignement Supérieur et de la Recherche. Процитовано 13 червня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]