Координати: 48°7′26″ пн. ш. 24°31′52″ сх. д. / 48.12389° пн. ш. 24.53111° сх. д. / 48.12389; 24.53111
Очікує на перевірку

Несамовите

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Несамовите
Несамовите
озеро Несамовите
озеро Несамовите
48°7′26″ пн. ш. 24°31′52″ сх. д. / 48.12389° пн. ш. 24.53111° сх. д. / 48.12389; 24.53111
Розташування
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Івано-Франківська область,
Надвірнянський район
Геологічні дані
Тип високогірне
Розміри
Висота 1750 м
Глибина середня 1—1,5  м
Довжина 0,088  км
Ширина 0,045  км
Вода
Солоність 0  г/л
Басейн
Витікають без витоку
Інше
Несамовите. Карта розташування: Івано-Франківська область
Несамовите
Несамовите (Івано-Франківська область)
Мапа
CMNS: Несамовите у Вікісховищі

Несамови́те — одне з найвищих високогірних озер в Українських Карпатах (1750 м над рівнем моря). Розташоване в межах Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Лежить у межах Карпатського національного парку, в льодовиковому карі (впадині) на східних схилах гори Туркул (масив Чорногора).

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Довжина озера 88 м, ширина 45 м. Глибина по всій площі коливається в межах 1—1,5 м. Льодовикового походження. Живиться переважно атмосферними опадами. Взимку замерзає. Дно біля південних берегів вкрите валунами, у північній частині поширені піщано-мулисті відклади. Південний і західний берег кам'янистий: на нього осипаються продукти розпаду скельного схилу. Поверхневого стоку озеро не має, але нижче моренного валу витікає декілька струмків — приток Прута.

Флора і фауна

[ред. | ред. код]
Жаба прудка біля озера Несамовите

Морена (шар породи, яку зібрав на своєму шляху льодовик) вздовж протилежного берега вкрита субальпійськими луками, тут ростуть гірська сосна (жереп) і ялівець. Несамовите в останні роки інтенсивно заростає осокою. У наші дні озерне ложе водойми вкрите осоково-сфагновою сплавиною на 40%.[1] На місці зарослих частин озера формуються органогенні ґрунти.[2]

У Несамовитому не водиться жоден вид риби, водночас тут визріває ікра і є пуголовки жаби прудкої і тритонів. Також тут тряпляється вид, внесений до Червоної книги,— жаба прудка (Rana dalmatica), яку в Україні попередньо пов'язували винятково з Притисянським районом[3], тритон карпатський і тритон альпійський.[4]

У водоймі живуть дрібні ракоподібні видів Chydorus sphaericus, Alona sp., Daphnia longispina, Eucyclops speratus та Eudiaptomus vulgaris.[5] Причому у біотопах сфагново-осокової літоралі (ділянки, що періодично підтоплюється) чисельність планктонних ракоподібних сягає до 35,2 тис. осіб на м. кв.[5] В останні роки на озері Несамовитому зафіксовані наслідки глобальних змін клімату, що знайшли вираження, у тому числі, у «цвітінні» води. Причому збудником цього явища став рідкісний для України вид колоніальної водорості Bootryococcus terribilis Komarek et Matvan (Trebouxiophyceae, Chlorophyta).[6]

Екологічні проблеми

[ред. | ред. код]
Вирубка жерепу туристами біля озера Несамовите

Унаслідок рекреаційного навантаження екологічна ситуація на озері Несамовитому досягла загрозливого стану і в разі подальшого ігнорування екологічних вимог водойма може деградувати.[7] Основну небезпеку для озера становить вирубка сосни сланкої — жерепу, розведення вогнищ (на околицях Несамовитого є десятки згарищ), розкладення наметів, масове засмічення території, купання, витолочування природних комплексів. Усі ці дії суперечать природоохоронному статусу і потребують негайної реакції з боку адміністрації Карпатського національного природного парку. Значними викликами для збереження Несамовитого є також неконтрольоване відвідування водойми сотнями туристів щодня (контроль закінчується на в’їзді до нацпарку). Періодичній руйнації піддаються навіть інформаційні щити з повідомленнями про унікальність водойми — їх дерев'яні частини використовували для розведення вогню. Як заходи, здатні покращити ситуацію, можна використати ті, що поширені в інших європейських країнах: супровід груп туристів провідниками і ретельне дотримання затверджених маршрутів та часу відвідин національного природного парку.

Несамовите у культурі

[ред. | ред. код]

Згідно з народними повір'ями, Несамовите — місце, де робиться погода на Чорногорі. І якщо кинути в озеро камінь або скупатися в ньому, неодмінно піде дощ. Ці вірування опрацював, зокрема, Л. Захер-Мазох у новелі «Опришок», назвавши Несамовите чорним озером, морським оком[8]:

«Місцеві люди вважали, що озера сполучені під землею з морем, і море дивиться у горах на світ ось цими очима, а під час кожного шторму на морі штормують і озерця. Мешканці гір, начебто, знаходили навіть у них уламки кораблів».[9]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Формою Несамовите трохи нагадує Антарктиду.
  • Деякі посібники з географії твердять, ніби Несамовите розташоване в межах Закарпатської області. Але той факт, що озеро лежить на північний схід від головного гребеня Чорногірського хребта (по якому проходить адміністративна межа між Закарпатською та Івано-Франківською областями), свідчить, що воно належить до Івано-Франківської області. Це також підтверджують сучасні карти.


Фотографії

[ред. | ред. код]
  • Вид з озера на гору Туркул
    Вид з озера на гору Туркул
  • Несамовите ввечері
    Несамовите ввечері
  • Несамовите восени
    Несамовите восени
  • Вид на озеро з західного боку
    Вид на озеро з західного боку
  • Вид з озера на північно-східні простори
    Вид з озера на північно-східні простори
  • Вид на озеро з Чорногірського хребта
    Вид на озеро з Чорногірського хребта
  • Несамовите - дно
    Несамовите - дно
  • Несамовите - загальний вид з північного заходу
    Несамовите - загальний вид з північного заходу
  • Несамовите - прибережна рослинність
    Несамовите - прибережна рослинність
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Несамовите


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Микітчак Т. І., Рожко І. М., Ленько О. В. Фізико-географічна та гідрохімічна характеристики озер та озерець масиву Чорногора (Українські Карпати) // Наукові праці УкрНДГМІ, 2010, Вип. 259. – С. 241.
  2. ↑ Скиба С., Скиба М., Позняк С. Ґрунти північно-західної частини Чорногірського масиву Українських Карпат // Екологія та ноосферологія. 2006, Т. 17, № 1-2, С. 108, 110.
  3. ↑ Горбань І. М. Горбань Л. І. Тенденції зміни фауни земноводних України // Болотні екосистеми регіону Східних Карпат в межах України / Ковальчук А. А., Фельбаба-Клушина Л. М., Ковальчук Н. Є. та ін.  // Під заг. Ред. Ковальчука А. А. – Ужгород: Ліра, 2006, С. 137.
  4. ↑ Гаврилюк О. Екотопічна приуроченість хвостатих земноводних роду Triturus (Rafinesque, 1815) у Чорногорі (Українські Карпати) // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2009, Вип. 49, С. 98.
  5. ↑ а б Микітчак Т. І., Іванець О. Р. Різноманітність фауни зоопланктону водойм хребта Чорногора (Українські Карпати) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. Тематичний збірник. 2004, Вип. 5, С. 239.
  6. ↑ Царенко П. М., Ліліцька Г. Г., Худий О. І., Туновский Я. Незвичне «цвітіння» води озера Несамовите (Чорногора, Українські Карпати) // Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень. Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції. – Чернівці: ДрукАрт, 2015. – С. 453.
  7. ↑ Койнова І., Рожко І. Сучасний антропогенний вплив на природні комплекси Чорногірського масиву Українських Карпат // Вісник Львівського університету. Серія Географія, 2009, Вип. 37, С. 250-259.
  8. ↑ Сав’юк Андрій. Гуцульщина і гуцули в новелі Л. Захер-Мазоха «Опришок» // Султанівські читання. 2012, Вип. 2, С. 158.
  9. ↑ Захер-Мазох Л. Вибрані твори. – Львів: Літопис, 1999, С. 136.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Несамовите&oldid=43836613