Нечжа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нечжа
哪吒
Міфологія китайська
Заняття борець з демонами, покровитель азартних ігор, водіїв і дітей
Покровитель для захист[d]
Згадки «Канонізація божеств», «Подорож на Захід»
Батько князь Лі
Мати Інь
Брати/сестри Джінчжа і Мучжа
Пов'язані персонажі Лі Тримач Пагоди, Ао Гуанг, Тайю Чженьжень
Атрибути вогняний спис, вогняні кільця, золотий браслет, смужка червоного шовку, злиток золота
Персонаж твору Подорож на Захід[d], Канонізація божествd і Подорож на Захід
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Не́чжа або Не Жа (哪吒) — божество-захисник і трикстер в китайській традиційній релігії. Зображається переважно в подобі озброєного хлопчика. Походить з буддистської міфології, змішаної з місцевими віруваннями. Міфи про цього бога оформилися в сучасному вигляді в XIII—XIV століттях. Головним чином Нечжа описаний в китайських романах XVI—XVII століть «Канонізація божеств» і «Подорож на Захід».[1]

Образ і заняття[ред. | ред. код]

Нечжа традиційно зображається як хлопчик, озброєний списом, що стоїть на двох палаючих металевих кільцях. Завдяки кільцям Нечжа здатний швидко подорожувати по землі аби літати. Іншими його атрибутами є золотий браслет і смужка червоного шовку, а також іноді золотий злиток. Він, як правило, одягнений в дитячий одяг і має дитячу зачіску — волосся, зібране в два круглих пучка. Часом зображається дорослим і в обладунках. У войовничому зображенні Нечжа має три голови, шість рук і дві ноги.[2]

Основним заняттям Нечжа є захист поселень від демонів. Його епітет «Маршал центрального вівтаря» вказує на здатність захищати від загроз з усіх чотирьох напрямків — півдня, півночі, сходу та заходу.[3] Зокрема, Нечжа став захисником Пекіну в XV столітті, коли туди було перенесено столицю.[1] Подекуди Нечжа вважався покровителем удачі в азартних іграх. Його бунтарське походження зробило Нечжа ближчим до людей, ніж інші боги, і ставлення до нього відповідно стало менш формалізованим.[3]

У сучасних віруваннях Нечжа за свої кільця-колеса шанується як покровитель водіїв.[4] Іноді Нечжа, крім того, слугує покровителем дітей.[2]

Поява й подвиги[ред. | ред. код]

Нечжа народився у фортеці царя Лі. Його дружина Інь ходила вагітна три роки й шість місяців, і народила кульку плоті (лотос в інших варіантах). Цар, вирішивши, що вона народила демона, розрубав кульку, і з неї з'явився хлопчик дуже маленького зросту, одразу здатний ходити й говорити. Від народження він мав золотий браслет на правій руці та смужку червоного шовку на поясі. Його назвали Нечжа та віддали на навчання безсмертному Тайю Чженьженю. В Нечжа було двоє старших братів — Джінчжа і Мучжа.

Володар Східного моря, примхливий і дратівливий дракон Ао Гуанг, вимагав від людей у жертву юнаків і дівчат за те, що пошле їм дощ. Коли Нечжа виповнилось 7 років, він грався на березі річки (або моря) та збурив її води. Роздратований Ао Гуанг послав гінця Ао Біна втихомирити хлопчика, але той зумів убити гінця. В деяких варіантах дракон посилав кількох гінців і Нечжа вбивав їх усіх, а з їхніх сухожиль зробив собі пояс. За це Ао Гуанг став вимагати в царя Лі смерті Нечжа, інакше затопить його фортецю. Тоді хлопчик вчинив самогубство аби не наражати батьків і народ на небезпеку. В деяких варіантах Лі вирішив віддати сина дракону, але Нечжа убив себе сам. За варіантом, викладеним у «Подорож на Захід», Ао Гуанг після втрати гінців став погрожувати, що донесе про бешкетування Нечжа Нефритовому імператору. Тоді Нечжа особисто зійшовся з драконом у двобої та змусив Ао Гуанга втекти назад до моря.

Після самогубства Нечжа з'явився матері уві сні, попросивши збудувати на його честь храм. Інь потай від чоловіка виконала прохання і храм швидко став відомий завдяки чудесним зціленням в ньому. Цар Лі, дізнавшись про це, спалив храм (розбив поставлену в ньому статую Нечжа в інших варіантах). Тайю Чженьжень відродив Нечжа з лотоса як безсмертного бога, вручивши йому вогненні кільця та вогненний спис, з якими хлопчик вирушив помститися батькові.

Ховаючись від Нечжа, Лі звернувся за порятунком до Будди або одного з безсмертних мудреців. Той порадив тримати в руці пагоду, яку Нечжа не наважиться пошкодити. Тому відтоді Лі називають Цар Лі Тримач Пагоди. Лі послав Мучжа на бій з Нечжа, але той програв поєдинок. Тоді Лі сам вчинив самогубство, але його врятував мудрець Манджушрі, котрий після цього на якийсь час ув'язнив Нечжа. Хлопчик згодом знову взявся переслідувати батька і тоді мудрець Ранден Даорен навчив Лі як ув'язнити в його пагоді будь-яку істоту, будь то людина, дух чи бог. Той ув'язнив сина і тільки тоді Нечжа погодився примиритися з батьком.[5][1]

Трактування образу[ред. | ред. код]

В образі Нечжа вбачається спорідненість з індуїстським божеством бажань Налакуварою, що іноді фігурує як сексуальний трикстер в подобі хлопчика. Він згадується в «Рамаяні» та «Бхаґавата-Пурані» як син бога багатства Кубери. В деяких версіях «Рамаяни» Налакубера проклинає Равану за зґвалтування його дружини Рамбги — той не може торкнутися жодної жінки без її згоди, інакше його голови розірвуться.[6] В «Бхаґавата-Пурані» Налакубера та його брат самі стають жертвою прокляття мудреця Наради й перетворюються на дерева за те, що опинилися голими в його присутності. Потім прокляття знімає бог Крішна в дитячій подобі.[7]

В буддистських джатаках Налакубера (Натакувера) фігурує музикантом царя міста Варанасі. Коли дружину царя на ім'я Какаті викрав Ґаруда, цар послав Натакуверу розшукати її. Сховавшись в пір'ї Ґаруди, Налакувара знайшов Какаті та злігся з нею. Дорогою назад він почав співати про це, Ґаруда почув пісню та викинув Налакувару.[8] В буддистських тантричних текстах Налакувара також постає командувачем військ духів якшів. Його імені приписується здатність лікувати зміїні укуси.[9] В цих текстах з X століття початковий образ малого Налакувари змішується з образом Крішни-хлопчика, відомого як переможець змії Калії; його батько Кубера трансформується в Небесного царя Вайшравану.[10]

З поширенням буддизму в Китаї туди потрапили релігійні тексти, а ім'я Натакувера в ході мовних адаптацій перетворилося на Нажа чи Нечжа.[9] В китайській культурі боротьба Крішни з Калією здобула місцевий колорит, ставши боротьбою Нечжа проти Ао Гуанга. Вайшравана, увійшовши до традиційної китайської релігії, імовірно злився в народній уяві з реальним Лі Джінгом — генералом, який жив у VI—VII століттях і здобув вирішальну перемогу в боротьбі династії Тан зі стародавніми тюрками.[10]

Нечжа в мистецтві[ред. | ред. код]

Нечжа і Сунь Укун на розписі в Галереї Чанлан, XVIII-XIX ст.

У традиційній китайській культурі[ред. | ред. код]

Найпоширеніша історія про Нечжа — боротьба з Ао Гуангом. Цей бог виступає героєм роману «Канонізація божеств», де наведено його традиційну біографію. В романі «Подорож на Захід» Нечжа фігурує як генерал армії свого батька та бореться з Царем Мавп, Сунь Укуном. Згодом вони стають союзниками, Нечжа кілька разів з'являється, аби допомогти головним героям подолати демонів на їхньому шляху.

Кіно й телебачення[ред. | ред. код]

  • «Народження Нечжа» (哪吒出世, 1927 або 1928)[11][12]
  • «Нечжа — переможець дракона» або «Тріумф принца Нечжа над царем-драконом» (哪吒闹海, 1979) — повнометражний анімаційний фільм. Саме з нього походить сучасне зображення Нечжа, котре використовується в масовій культурі.[13]
  • «Легенда про Не Жа» (哪吒传奇, 2003—2004) — анімаційний серіал.[14]
  • «Я, Нечжа» (我是哪吒, 2016) — комп'ютерний анімаційний фільм.[15]
  • «Нечжа: Трансформери» (哪吒与变形金刚, 2017) — анімаційний серіал, кросовер китайської міфології та франшизи «Трансформери».[16]
  • «Не Жа» (哪吒, 2019) — комп'ютерний анімаційний фільм, лідер прокату в Китаї та серед зарубіжних анімаційних фільмів у США.[17]

Також Нечжа є персонажем багатьох кіноадаптацій «Канонізації божеств» і «Подорожі на Захід».

Відеоігри[ред. | ред. код]

  • Smite (2012; Microsoft Windows, Xbox One і PlayStation 4) — Нечжа є одним з грабельних персонажів.[18]
  • Warframe (2013; Microsoft Windows, PlayStation 4, Xbox One, Nintendo Switch) — наявний персонаж Нечжа, образ якого заснований на міфологічному Нечжа.[19]
  • Seven Knights (2015; Nintendo Switch, Android, iOS) — Нечжа є одним з колекційних персонажів, зображений як дівчина.[20]
  • Fate/Grand Order (2015; Android, iOS) — Нечжа є одним з колекційних персонажів, також зображений як дівчина.[21]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Kieschnick, John (23 січня 2014). India in the Chinese Imagination: Myth, Religion, and Thought (англ.). University of Pennsylvania Press. с. 22—26. ISBN 978-0-8122-4560-8.
  2. ↑ а б Wilson, Rex. Chinese Folk Religion in Macao: Ritualism or Relief?. www.icm.gov.mo. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 8 січня 2020.
  3. ↑ а б Sheng, Kai. The Different Faces of Nezha in Modern Taiwanese Culture. Archiv Orientalni / Oriental Archive: Journal of African and Asian Studies (англ.). Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 7 січня 2020.
  4. ↑ Ne Zha. saytianhngbuddhashop (англ.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 8 січня 2020.
  5. ↑ Shahar, Meir (2015). Oedipal god : the Chinese Nezha and his Indian origins. Honolulu: University of Hawaii Press. с. 1—2. ISBN 978-0-8248-4760-9. OCLC 899138008.
  6. ↑ Das, Devaleena; Morrow, Colette (16 січня 2018). Unveiling Desire: Fallen Women in Literature, Culture, and Films of the East (англ.). Rutgers University Press. ISBN 978-0-8135-8786-8.
  7. ↑ Kieschnick, John (2014). India in the Chinese imagination (вид. [1st ed.]). Philadelphia. с. 35. ISBN 978-0-8122-0892-4. OCLC 870969927.
  8. ↑ Malalasekera, G. P. (2003-09). Dictionary of Pali Proper Names (англ.). Asian Educational Services. с. 559. ISBN 978-81-206-1823-7.
  9. ↑ а б Kieschnick, John (2014). India in the Chinese imagination (вид. [1st ed.]). Philadelphia. с. 27—29. ISBN 978-0-8122-0892-4. OCLC 870969927.
  10. ↑ а б Shahar, Meir (2015). Oedipal god : the Chinese Nezha and his Indian origins. Honolulu: University of Hawaii Press. с. 174—186. ISBN 978-0-8248-4760-9. OCLC 899138008.
  11. ↑ 哪吒出世 (豆瓣). movie.douban.com. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 8 січня 2020.
  12. ↑ 哪吒出世 （1927年李泽源执导电影）. baidu.com. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 8 січня 2020.
  13. ↑ Nezha nao hai, архів оригіналу за 6 лютого 2021, процитовано 8 січня 2020
  14. ↑ The Legend of Nezha, архів оригіналу за 12 листопада 2020, процитовано 8 січня 2020
  15. ↑ 我是哪吒 (豆瓣). movie.douban.com. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 8 січня 2020.
  16. ↑ Nezha vs. Transformers: A bizarre animated hybrid - China.org.cn. www.china.org.cn. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 8 січня 2020.
  17. ↑ American Audiences Don't Have To Wait Long To See The Chinese Blockbuster 'Ne Zha' In Theaters. Cartoon Brew (амер.). 16 серпня 2019. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 8 січня 2020.
  18. ↑ Ne Zha. www.smitegame.com. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 8 січня 2020.
  19. ↑ Warframe: Ring of Fire Update is now live!. Warframe (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 8 січня 2020.
  20. ↑ Nezha. Seven Knights Global Wikia (англ.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 8 січня 2020.
  21. ↑ Nezha. Fate Grand Order GamePress (англ.). Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 8 січня 2020.

Література[ред. | ред. код]

  • Shahar, Meir. Oedipal god: the Chinese Nezha and his Indian origins. Honolulu: University of Hawaii Press, 2015. 272 p.
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нечжа&oldid=42187254