Бхаґавата-Пурана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Індуїстська література
aum symbol
Веди
Ріґ · Яджур
Сама · Атхарва
Розподіл
Самхіти · Брахмани
Араньяки  · Упанішади
Упанішади
Айтарея · Бріхадараньяка
Іша · Кена · Катха
Чхандогья · Тайттірія
Прашна · Шветашватара
Мундака · Мандук'я
Веданґа
Шикша · Чандас
В'акарана · Нірукта
Джйотиша · Кальпа
Ітіхаси
Махабхарата · Рамаяна
Пурани
Бхаґавата · Брахмавайварта
Ваю · Вішну · Падма
Маркандея  · Нарада
Інші тексти
Смріті · Стотри · Шруті · Сутри
Бгаґавад-Ґіта · Панчаратра ·
Тантри · Артхашастра · Агами · Кавача
Дхарма-шастри · Дівья-прабандха ·
Рамачарітаманаса · Йога-Васиштха
Теварам · Чайтанья-чарітамріта ·
Шукасаптаті
Портал «Індуїзм»

Бгаґавата-Пурана (санскр. भागवतपुराण, Bhāgavata-Purāṇa?), також відома як Шрімад-Бга́ґаватам чи просто Бгаґаватам - одна з основних пуран, частина священних писань індуїзму. В ній містяться численні відомості з філософії, лінгвістики, метафізики, космології, астрології та інших наук. Вона відкриває панораму історичного розвитку Всесвіту, оповідає про шляхи самопізнання і звільнення (мокшу). У «Бгаґавата-Пурані» описуються історії різних аватар Бога в матеріальному світі, причому Крішна виступає як верховна іпостась Бога (сваям-бгаґаван).[1]Особливе значення в цій Пурані надається бгакті-йозі (любовній відданості Богу) і, принаймні, протягом останнього тисячоліття вона була одним з основних священних текстів традиції крішнаїзму.[2]

Відповідно до самої «Бгаґавата-Пурані», у ній викладена основна суть усіх Вед і вона є коментарем ведичного мудреця В'яси до «Веданта-сутри». [3][4]В філософії індуїзму, поряд з Упанішадами і «Бгаґавад-Ґітою», «Бгаґавата-Пурана» є одним з трьох основних текстів теїстичної Веданти.

«Бгаґавата-Пурана» складається з 18 000 віршів, розділених на 332 розділи у складі 12 пісень (скандій). У першій пісні перераховуються основні аватари Вішну, а в наступних міститься докладний їх опис. В 10-й та 11-й пісні детально викладається історія появи Крішни, його ліли (діяння) у Вріндавані й настанови своїм відданим (такі як «Уддгава-Ґіта»). В останній, 12-й пісні, передбачені події цієї епохи Калі Юґи (згідно з індуїстським циклом часу) і прийдешні катаклізми на Землі.

Значення[ред.ред. код]

У вайшнавському, і особливо в Ґаудія-вайшнавському богослов'ї, «Бгаґавата-Пурана» вважається одним з основних священних писань - природним коментарем до «Веданта-сутри» й найважливішою з Пуран.[5]У самій «Бхаґавата-Пурані» міститься наступний вірш, що стверджує значення тексту і його ставлення до Веданти:

« «Бхаґавата-Пурану» прийнято вважати основною суттю всієї ведичної літератури та філософії Веданти. Будь-кого, хто скуштує трансцендентну солодкість «Бхаґавата-Пурани», ніколи більше не притягне якась інша література.[6]  »

Датування тексту[ред.ред. код]

Серед вчених існують різні думки щодо датування тексту «Бгаґавата-Пурани».[7]Релігійна традиція індуїзму відносить «Бгаґавата-пурану» до однієї з праць В'яси, написаних на самому початку епохи, яку в індуїзмі називають Калі-юґа, близько 3100 року до н. е.[8]

Християнські дослідники часів колоніального панування Британської імперії над Індією стверджували, що «Бгаґавата-Пурана» була складена з різних джерел в XIV столітті н.е. [9][7]Дане датування було загальноприйнятим аж до середини XX ст., коли було виявлено згадку «Бгаґавата-Пурани» в книзі «Тахкік маліл Хінді» («Дослідження з Індії») персидського вченого -енциклопедиста Аль-Біруні, який займався дослідженням Індії в Х столітті.[9][7]Потім, вчені знайшли свідчення того, що текст вже існував у IX столітті[7]- ця дата була прийнята до кінця XX ст., а як найімовірніша більшістю дослідників,[10]які вважали однією з причин появи тексту розвиток традицій бгакті в індуїзмі. [7] Деякі вчені не згодні з цим датуванням і знаходять докази того, що текст «Бгаґавата-Пурани» був відомий ще в V столітті і навіть раніше.[7]

На підтвердження традиційного датування «Бгаґавата-Пурани», прийнятої в індуїзмі, індуїсти наводять той факт, що там згадується ведична річка Сарасваті,[11] описується як велика ріка (на санскриті маха-наді), яка повністю усохла близько 2000 року до н.е. Також в описі слона Айравати та його нащадків говориться, що вони мали чотири бивня.[12]Ця порода слонів, можливо Гомфотерії, жили в епохи міоцену-пліоцену. Вони також згадуються в «Сундара-кханді» «Рамаяни».[13]

З кінця ХХ ст. з'явився ряд досліджень, в яких здійснюється спроба довести давніший вік «Бгаґавата-Пурани».[7]

Зміст[ред.ред. код]

Вступ[ред.ред. код]

«Бгаґавата-Пурана» являє собою переказ бесіди між царем Парікшітом і святим мудрецем Шукадевою Ґосвамі. Цар Парікшит (онук Арджуни), після того, як його прокляв брахман на смерть через сім днів, той вирішує прийняти прокляття і залишити свої царські обов'язки для того, щоб пізнати мету життя. Цар віддаляється на берег Ґанґи, де готується до смерті. Там до нього приходить святий мудрець Шукадева Ґосвамі, щоб передати цареві духовне знання в останні дні його життя. Їх бесіда безперервно триває сім днів, протягом яких цар не їсть, не п'є і не спить. Під час бесіди Шукадева Ґосвамі пояснює, що метою людського життя є усвідомлення Верховної Абсолютної Істини, яку він визначає як Верховного Бога-Особу, Крішну.[14]

Втілення Вішну[ред.ред. код]

Загалом «Бгаґавата-Пурана» описує ліли 25-ти аватар (втілень) Вішну. Одним з численних і різноманітних описів різних іпостасей і втілень Верховної Особи Бога є наступний:

« Його очі - джерело всіляких форм. Його очні яблука подібні сонцю і райським планетам. Його вуха чують звуки, що доносяться з усіх сторін світу, і вміщують у себе всі Веди, а Його слух породжує небо і всі види звуків.[15]  »

Крішна[ред.ред. код]

Докладніше: Крішна

«Бгаґавата-Пурана» описує дитинство Крішни як ігри улюбленої дитини пастухів і ґопі Вріндавани. Маленький Крішна насолоджується всілякими іграми зі своїми друзями в лісах і на луках в околицях Вріндавани. Він бешкетує, краде йогурт і масло, роздаючи його мавпам. Крішна також розважається, відчуваючи свою силу в боях з різними демонами, що з'являються у Вріндавані з метою вбити його. Але більш за все він насолоджується тим, що краде серця закоханих у нього дівчаток-пастушок ґопі. З допомогою своєї містичної сили він поширює себе у безліч форм для того, щоб приділити достатньо уваги кожній з них, збільшити їх любов і бажання служити йому. Ця любов ґопі, що досягає свого апогею в екстазі їх розлуки з Крішною після того, як його знову кличуть обов'язки виконувати чергову героїчну місію, проголошується в «Бхаґавата-Пурані» самим чистим і високим рівнем бгакті.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Bryant 2007, p. 114 «The crucial verse in the Bhagavata the Krishna theologians utilize to justify the preeminence of Krishna over all other manifestations of godhead is 1.3.28».
  2. Bryant 2007, p. 9 «The Bhagavata (as the Bhagavata Purana is sometimes called) has undoubtedly been by far the most important work in the Krishna tradition, at least over the lst millennium or so, and is the scripture par exellence of the Krishnaite schools».
  3. Sheridan 1986, p. 7
  4. Poornaprajna Vidyapeetha «This approach was justified on the strength of the statement that the Bhâgavata is the quintessence of all the shastras and thus possesses the supreme authority, as it is accepted as Vyâsa's own commentary on the Brahma Sûtras (composed by himself).»
  5. A Sanskrit-English Dictionary. Sir Monier Monier-Williams. Oxford: Oxford University Press, 1899. Page 752, column 3, under the entry Bhagavata.
  6. «Srimad Bhagavatam Canto 12 Chapter 13 Verse 15». Bhaktivedanta VedaBase Network. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 29 січня 2006. 
  7. а б в г д е ж Horacio Francisco Arganis Juarez. Dating Srimad Bhagavatam. http://www.veda.harekrsna.cz/encyclopedia/sb.htm#3
  8. When was Bhagavatam written by Vyasadeva? Це засновано, наприклад, на наступному твердженні з «Падма-пурани»:
    « Шаунака запитав, «О Суто Ґосвамі, коли Шукадева розповів «Бгаґаватам» Парікшіту, Ґокарна Дгундгукарі, і Кумари Нараді Муні?»

    Сута Ґосвамі відповів, «Приблизно через тридцять років після того, як Господь Крішна повернувся в свою вічну обитель, в місяць Бгадра на дев'ятий день наростаючого місяця, Шукадева розповів Бгаґаватам Парікшіту. Двісті років потому, у місяць Ашадга, на дев'ятий день наростаючого місяця, Ґокарна виклав Бгаґаватам для Дгундгукарі. У кінці ще тридцяти років, на місяць Карттіка, на дев'ятий день наростаючого місяця, Кумари розповіли Бгаґаватам Нараді Муні».

     »
  9. а б Sheridan 1986, p. 6
  10. Bhagavata Purana and the Karikas of Gaudapada Amarnath Ray Bulletin of the School of Oriental Studies, University of London, Vol. 8, No. 1 (1935), pp. 107—111
  11. Бхаґавата-Пурана 9.16.23«Коли жертвоприношення було завершено, Господь Парашурама зробив омовіння, яке називається авабгрітга-снаною. Стоячи на березі великої ріки Сарасваті, Господь Парашурама, що викупив усі свої гріхи, сяяв, як сонце в безхмарному небі».
  12. Bh.P. 8.8.4, 10.59.37
  13. Rāmāyana 5.4.27, 5.9.5, 5.27.12
  14. «Srimad Bhagavatam Canto 1 Chapter 3 Verse 28». Bhaktivedanta VedaBase Network. Процитовано 2006-01-29. 
  15. Бхаґавата-Пурана 2.6.3