Новомиколаївка (Гуляйпільська міська громада)
село Новомиколаївка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Запорізька область |
Район | Пологівський район |
Тер. громада | Гуляйпільська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA23100070170057913 |
Основні дані | |
Засноване | 1802 (222 роки)[1] |
Населення | 457 осіб (2001) |
Площа | 0,936 км² |
Густота населення | 488,25 осіб/км² |
Поштовий індекс | 70214 |
Телефонний код | +380 6145 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°46′7″ пн. ш. 36°26′38″ сх. д. / 47.76861° пн. ш. 36.44389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
143 м |
Водойми | р. Янчул |
Відстань до обласного центру |
121 км |
Відстань до районного центру |
45 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 70202, Запорізька обл., Пологівський р-н, м. Гуляйполе, вул. Шевченка, буд. 15 |
Карта | |
Мапа | |
|
Новомикола́ївка — село в Україні, у Гуляйпільській міській громаді Пологівського району Запорізької області. Населення становить 457 осіб (2001). До 2017 року орган місцевого самоврядування — Новомиколаївська сільська рада.
Село Новомиколаївка розташоване за 121 км від обласного центру, 45 км від Пологи та 21 км від адміністративного центру міської громади, на лівому березі річки Янчул, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Полтавка, нижче за течією примикає село Успенівка, на протилежному березі — село Нововасилівське.
Село засноване у 1802 році під первинною назвою Расея.
З 7 березня 1923 року село перебувало у складі Гуляйпільського району.
30 жовтня 2017 року, в ході децентралізації, Новомиколаївська сільська рада об'єднана з іншими населеними пунктами у Гуляйпільську міську громаду.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Гуляйпільської міської громади[2].
19 липня 2020 року, у результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гуляйпільського району, село увійшло до складу Пологівського району[3].
Відповідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 436 осіб, з яких 206 чоловіків та 230 жінок[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 457 осіб[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,06 % |
російська | 2,84 % |
білоруська | 1,09 % |
- ТОВ «Надія».
- Середня загальноосвітня школа.
- Будинок культури.
- ↑ ВРУ. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Запорізька область (осіб) — регіон, рік, категорія населення, Стать (12.01.1989). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Запорізька область (осіб) — регіон, рік (05.12.2001)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область (у % до загальної чисельності населення) — регіон, рік, вказали у якості рідної мову (05.12.2001). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |