Нікола Доріньї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікола Доріньї
фр. Nicolas Dorigny
Давид Лоренцо Берніні в гравюрі Ніколи Доріньї, 1704.
Народження2 червня 1658(1658-06-02)
Париж
Смерть1 грудня 1746(1746-12-01) (88 років)
 Париж
Національністьфранцуз
КраїнаФранція
Жанрживопис, гравюра
Діяльністьхудожник, художник-гравер
ВпливМішель Доріньї
ВчительМішель Доріньї
ЧленКоролівська академія живопису і скульптури
Твори«Історія Психеї» (12 аркушів), «Мука св. Севастіана», «Поховання св. Петронілле», «Св. Петро, простує по воді»
БатькоМішель Доріньї
Брати, сестриЛуї Доріньї[1]
Роботи в колекціїМузей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей мистецтв Філадельфії, Хантеріанський музей та картинна галереяd і Print Collectiond[2]
Нагороди
Лицар-бакалавр

CMNS: Нікола Доріньї у Вікісховищі

Нікола Доріньї (фр. Nicolas Dorigny) (нар. 2 червня 1658, Париж — пом. 1 грудня 1746, Париж) — французький художник і гравер, молодший син Мішеля Доріньї і брат Луї Доріньї, теж живописців і граверів.

Свою художню діяльність почав як живописець, а потім присвятив себе виключно гравіруванню. У 1687 році він вирушив до Рима, куди його викликав брат Луї Доріньї, створивши там серію репродукцій античних статуй. Протягом 28 років займався в Італії вивченням пам'яток мистецтва. Після повернення на батьківщину його запросили до Англії, де за виконання гравюр (з 1711 по 1719 рр.) з картонів Рафаеля король Георг у 1720 р. наділив його лицарським титулом. Повернувшись до Парижа, був обраний членом тамтешньої Академії мистецтв. Гравюри Доріньї поставили його в один ряд з найкращими майстрами гравіювального мистецтва. Відмітний характер його робіт — легкість манери, сполучена зі строгістю виконання; завдяки одночасному використанню в них голки і різця, гравюри Доріньї справляють враження малюнків олівцем. До найкращих його творів, крім вищезазначених, можна зарахувати: «Історію Психеї», з Рафаеля (12 аркушів), «Мука св. Севастіана», «Поховання св. Петронілле», з Гверчіно, і «Св. Петро, простує по воді», з Ланфранко.

Посилання

[ред. | ред. код]


  1. Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
  2. https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/252385