Облога Галича (1230)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Облога Галича (1230) — невдала спроба угорського короля Бели відбити Галич у Данила Романовича одразу після того, як звідти був вигнаний королевич Андрій (1229).

Обороною міста керував тисяцький Дем'ян. Данило Романович разом з поляками готував удар для деблокації міста. Половці були з обох сторін конфлікту[1].

Белі довелося перервати облогу через погодні умови (осінні дощі), причому військо зазнало втрат. Угорці після зняття облоги пройшли до Василіва, потім попрямували до Прута і залишили галицькі землі[2].

Однак через 2 роки угорці повторили вторгнення і витіснили Данила Романовича з Галича.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 2.2. Участь Польщі та Угорщини у боротьбі за Галицько-Волинське князівство у першій третині XIII ст. - Зовнішня політика України: навчальний посібник. politics.ellib.org.ua. Процитовано 25 жовтня 2023.
  2. Том III. Розділ I. Стор. 3. Михайло Грушевський. Історія України-Руси. litopys.org.ua. Процитовано 25 жовтня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]