Окварцювання
 |
Окварцювання (рос. окварцевание, англ. silicification, нім. Verquarzung f) — метасоматичне заміщення мінеральних комплексів кварцом та виповнення ним пустот внаслідок гідротермальних або екзогенних процесів.
Окварцювання суттєво проявляється при утворенні джаспероїдів[1] та вторинних кварцитів, дуже характерне для грейзенізації та пропілітизації. Окварцювання проявляється при лиственітизації та скарноутворенні на їх заключних етапах. З гідротермальним окварцюванням пов'язане утворення різноманітних, але в основному сульфідних руд. Типовими прикладами екзогенного окварцювання служить утворення кварцитових і кременистих порід у корі вивітрювання, а також різноманітних мікрокварцитів з карбонатних порід, пісковиків і сланців.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Геологический словарь, М:"Недра", 1978.
- ↑ Джаспероїди складаються із дрібнозернистого кварцу і халцедону та реліктів кальциту і доломіту.
|
Це незавершена стаття з мінералогії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |