Сланці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сланці
SlateUSGOV.jpg
Аспидний (кристалічний) сланець
Загальні відомості
Генезис Метаморфічні гірські породи
Практичне значення
будматеріал, паливо
Запит «Сланець» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Сла́нці, діал. лупаки́[1] — гірські породи з паралельним (пошаровим) розташуванням мінералів, що входять до їх складу. Характеризуються сланцюватістю — здатністю легко розщеплюватися на окремі шари.

Загальний опис[ред.ред. код]

За характером початкових порід розрізнюють орто- і парасланці. Перші виникли при метаморфізмі магматичних, другі — осадових гірських порід. За ступенем метаморфізму розрізнюють слабометаморфізовані глинисті сланці, кременисті, глибокометаморфізовані кристалічні. Проміжне положення займають філіти, хлоритові і серицитові сланці, зелені сланці і інш. (див. метаморфічні сланці).

Сланці складаються переважно з кварцу чи польових шпатів і темнозабарвлених мінералів. Вони звичайно містять або кварц і слюду (біотит, мусковіт), або піроксени, амфіболи і плагіоклаз чи скаполіт, або тільки темнокольорові мінерали (напр., рогову обманку). Залежно від складу, розділяють сланці слюдяні, хлоритові, талькові, амфіболові тощо. До складу кристалічних сланців входять також специфічні мінерали метаморфічних порід — ґранат (альмандин), кордієрит, андалузит, кіаніт, силіманіт, ставроліт, скаполіт, іноді карбонати і інш. Глинисті сланці, збагачені органічними речовинами, використовуються як горючі сланці. Сланці, збагачені графітом, служать сировиною для його вилучення. Кременисті сланці застосовуються у виробництві щебеню і силікатної цегли (динасу), кристалічні сланці — як вогнетривка сировина, для отримання силуміну.

В Україні сланці є у Донбасі, на Криворіжжі та в інших районах.

Використовують їх як будівельний матеріал, у хімічній промисловості.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]