Опівнічні діти
Опівнічні діти (англ. Midnight's Children) - роман Салмана Рушді 1981 року. Книга отримала Букерівську премію 1981 року, а також Меморіальну премію Джеймса Тейта Блека[en]. Американський тижневик "Тайм" включив його до списку 100 найкращих англомовних романів, опублікованих з 1923 по 2005 рік[1].
Твір розповідає про історичні події на Індійському субконтиненті з початку 20-го сторіччя. Головний герой і всезнаючий оповідач — Салім Синай, який описує у ретроспективі історію своїх предків. Так в алегоріях розкриваються вагомі події в історії Індії, застосовуючи купу художніх засобів, які й виділяють твір своєю казковістю.
Зародження роману[ред. | ред. код]
Салман Рушді описує походження роману у передмові до ювілейного видання, опублікованого видавництвом "Рендом Хаус"[2]. За кошти проданих романів Салман подорожував Індією близько місяця, де країна його юності дала змогу глибше поглянути на соціальне положення індійців. Після того, як Індіра Ганді стала прем'єр-міністром Індії, вона наполегливо нав'язала Рушді створення майбутнього роману; одночасно він плекав задум написати про власну юність у Бомбеї.
Магічний реалізм[ред. | ред. код]
Письменник Йохен Гібер[de] вважає роман Салмана Рушді "оригінальним" подальшим розвитком магічного реалізму Габріеля Гарсіа Маркеса та Гюнтера Грасса. Цей "епохальний стиль оповіді" допоміг зробити роман чимось "надзвичайно новим" на момент його публікації.[3]
"Опівнічні діти" - це явище між реальністю і магією. Салім дізнається, що всі діти, народжені в ніч проголошення незалежності Індії, мають особливі здібності. Як народжений рівно опівночі, він має найвидатнішу особливість: він може читати думки інших людей, а також бути їх посередником. Таким чином, він може вистежити опівнічних дітей, розкиданих по всій Індії та Пакистану зі своїми особливими завданнями, і запропонувати їм форум — у своїй голові, яка виступає в ролі медіума. Індія Саліма пронизана міфами й таємницями, магія — це більше, ніж забобони. Реальні історичні події вплетені в канву магії та незвичайних сил.
Теми[ред. | ред. код]
Біографія\Історія сполучення[ред. | ред. код]
Доля героїв роману нерозривно пов'язана з історичними подіями. Час народження оповідача Саліма Сіная, опівнічна година 15 серпня 1947 року, є водночас часом заснування Індії, розвиток якої робить зрозумілим життя оповідача.
Мати публічно оголошує про свою вагітність, щоб врятувати індуса від мусульманського погрому. "Здається, з моменту мого зачаття я був державною власністю". Очікування народження Саліма перетворюється на зворотний відлік часу. Період з 4 червня 1947 року до здобуття Індією незалежності сюжетно пов'язаний з очікуванням опівнічних дітей через урядову премію за перше народження. Ще під час пологів М. А. Джинна заснував Пакистан.
Вигнання[ред. | ред. код]
Дід Саалем Сінай вивчав медицину в Німеччині й вперто відмовлявся адаптуватися. Лише повернувшись додому, він відчуває наслідки вигнання: його "наїжджені очі" перетворюють "красу" рідного дому на "тісноту". Він відчуває себе відкинутим у "ворожому оточенні". Його любовний досвід з німецькою однокурсницею Інгрід змінив його уявлення про жінок. Він стикається з презирством Інгрід до своєї віри. Він бачить себе і свою батьківщину колоніальним поглядом своїх друзів. Індія — а отже, і він сам — постає перед його друзями як вигадка їхніх предків (Васко да Гама). Як би його не сприймали за кордоном як екзотичного представника далекої батьківщини, йому важко по-справжньому повернутися. Він живе в "проміжному царстві".
Час[ред. | ред. код]
Тема роману — неодночасність, відсутність об'єктивності навіть у часі:
"Це було лише питанням часу", - сказав мій батько з усіма ознаками радості; але час, з мого досвіду, завжди був невизначеною річчю, на яку не можна покладатися. Його можна було б навіть розділити: Годинники в Пакистані випереджали індійські на півгодини [...] Пан Кемаль, який не хотів мати нічого спільного з розділом, любив повторювати: "Ось доказ ідіотизму їхнього плану". Ці люди з Ліги планують відлучитися на цілих тридцять хвилин! "Час без поділу, - вигукнув пан Кемаль, - це рішення! І С. П. Бутт сказав: "Якщо вони можуть ось так просто змінювати час, то що ще реально, я вас запитую? Що є правдою?"
Колоніалізм[ред. | ред. код]
Центральною темою є боротьба Індії за незалежність. Зображено загальний страйк Ганді у 1918 році (1942) та різанину в Амрітсарі, а також об'єднання "Вільний іслам" та його розгром догматиками (1942). Розбіжності документально підтверджуються радикалізацією обох сторін. Згадуються також індуїстські підпали та здирництво мусульман у 1945 р.
Родинний дім у Бомбеї стає притчею про передачу Індії Англією. Синайці та їхні сусіди [багаті індійці] купують маєток з чотирма будинками у Вільяма Метвольда, нащадка засновника англійського Бомбея [англійці]. Згідно з умовами договору купівлі-продажу, будинки мають бути передані разом з меблями, а все домашнє майно має зберігатися за новими власниками, принаймні, до моменту переходу права власності. Нові господарі пристосовуються до оточення і таким чином, за рідкісним винятком (Аміна), переймають англійський спосіб життя і мислення, аж до імітації розтягнутої оксфордської манери розмови.
Індія постає як "...міфічна країна, країна, яка ніколи не існувала б інакше, як завдяки зусиллям феноменальної колективної волі — хіба що уві сні, який ми всі погодилися бачити; це була масова фантазія, в якій різною мірою брали участь бенгальці і пенджабці, мадрасці і джати, і яка періодично потребувала санкції та оновлення, які можуть забезпечити лише криваві ритуали. Індія, новий міф — спільна вигадка, в якій все було можливо, казка, рівних якій були лише дві інші потужні фантазії: Гроші і Бог".
Випадковість чи доля?[ред. | ред. код]
Життя героїв роману сповнене абсурду та збігів обставин: Німецькі друзі Аадама Асіза (дідусь Саліма), анархісти Ільзе та Оскар Лубіни, зустрічають свою смерть у гротескний спосіб. Оскар перечепився через шнурки й потрапив під колеса службового автомобіля. Ільза тоне на озері в Кашмірі. На противагу цьому, життя дідуся рятує приступ чхання, завдяки якому він рятується від залпу британських військових. Спроби людини переломити хід долі призводять скоріше до випадкових наслідків або залишаються безрезультатними. Інтерпретація історичних і особистих подій як навмисних завжди виглядає іронічно.
Український переклад[ред. | ред. код]
- Салман Рушді. «Опівнічні діти». Переклад з англійської: Наталя Трохим. Київ: Юніверс, 2007. 704 с. ISBN 966-8118-56-1
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The Complete List | TIME Magazine - ALL-TIME 100 Novels. web.archive.org. 13 вересня 2008. Архів оригіналу за 13 вересня 2008. Процитовано 17 грудня 2022.
- ↑ Salman Rushdie: . With a new introduction by the author. Random House, New York 2006, ISBN 0-8129-7653-3, S. ix-xvi.
- ↑ Hieber, Jochen. Neuer Roman: Gebt Salman Rushdie den Nobelpreis!. FAZ.NET (нім.). ISSN 0174-4909. Процитовано 17 грудня 2022.