Габрієль Гарсія Маркес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Габрієль Гарсія Маркес
Gabriel García Márquez
Габрієль Гарсія Маркес, 2002 рік

Габрієль Гарсія Маркес, 2002 рік
Псевдоніми, криптоніми Габо (Gabo)
Народження 6 березня 1927(1927-03-06)
  Аракатака, провінція Магдалена, Колумбія
Смерть 17 квітня 2014(2014-04-17) (87 років)
  Мехіко, Мексика
злоякісна пухлина і пневмонія
Громадянство Колумбія
Мова творів іспанська[1]
Рід діяльності романіст, журналіст
Роки активності: 1955 — 2014
Напрямок «магічний реалізм»
Жанр роман
Magnum opus: Сто років самотності
Дружина Mercedes Barcha Pardo[d]
Нагороди та премії
Кавалер ордена Ацтекського орла Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (1982)
Автограф: Автограф
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Габрієль Гарсія Маркес на Вікісховищі
Nobel prize medal.svg

Габріє́ль Хосе́ де ла Конкордія Гарсі́я Ма́ркес (повне ім'я: ісп. Gabriel José de la Concordia García Márquez, шанувальники доброзичливо називали його Габо; 6 березня 1927[2], Аракатака, Колумбія — 17 квітня 2014, Мехіко, Мексика) — колумбійський письменник-прозаїк, журналіст, видавець і політичний діяч; лауреат Нейштадтської літературної премії 1972 року, лауреат Нобелівської премії з літератури 1982 року.

Представник літературного напрямку «магічного реалізму».

Його ім'я стоїть поряд з іменами Хорхе Луїса Борхеса, Маріо Варгаса Льйоси, Хуліо Кортасара як одного з найвизначніших письменників Латинської Америки ХХ століття[3].

Біографія[ред.ред. код]

Габріель Гарсія Маркес з сином Гонсаліо (Гонзаліо) і дружиною Мерседес. 1982 рік, Париж.

Габрієль Гарсія Маркес народився в місті Аракатака, провінція Магдалена, Колумбія, жив у Мексиці та Європі, перед смертю переважно жив в Мехіко.

У дитинстві його виховували батьки матері. Саме вони познайомили майбутнього письменника з мовними особливостями, що в подальшому стали важливою частиною його творчості.[4][5]

У 1940 році, у 12-річному віці, Габрієль отримав стипендію і почав навчання в єзуїтському коледжі містечка Сіпакіра, що за 30 км на північ від Боготи[6]. У 1946 році він вступив у Національний університет Колумбії на юридичний факультет.

Перше оповідання Гарсії Маркеса було опубліковане 1947 pоку, але його автор не мислив себе професійним літератором. 1948 року внаслідок убивства лідера ліберальної партії атмосфера в столиці ускладнилася, і Гарсія Маркес переїхав у Картахену, де намагався продовжити заняття. Але адвокатська кар'єра його мало приваблювала, а невдовзі він зовсім відмовився від неї і звернувся до журналістики.

1951 р. вийшла повість «Опале листя» (La hojarasca), у якій вперше з'являється містечко Макондо, що так нагадує рідну Аракатаку. Разом зі світом Макондо приходить і тема самотності, центральна для всієї творчості Гарсії Маркеса.

З 1954 року Маркес працював у газеті «Ель Еспектадор», публікуючи невеличкі статті та рецензії на фільми. Як кореспондент цієї газети він побував у Польщі, Італії, Франції, Венесуелі та США. У 1959 році в Нью-Йорку в нього народився син.[7]

Поряд із кореспондентською діяльністю Маркес почав писати оповідання і кіносценарії. У 1961 році він опублікував повість «Полковникові ніхто не пише» (ісп. El coronel no tiene quien le escriba), у 1962 році — роман «Лиха година» (La mala hora, 1966). Світове визнання йому приніс роман «Сто років самотності» (Cien años de soledad, 1967). Чилійський поет Пабло Неруда назвав цей роман найкращим іспаномовним романом з часів Дон Кіхота.

У 1982 році Маркесу присуджено Нобелівську премію з літератури: «за романи і оповідання, в яких фантазія і реалізм, поєднані у світі уяви, що віддзеркалює життя і конфлікти цілого континенту».

У 1989 році у письменника виявили ракову пухлину в легенях, яка, імовірно, розвинулась через його багаторічну звичку курити під час роботи. Після операції 1992 року розвиток пухлини призупинився. Проте медичне обстеження у 1999 році виявило в нього іншу форму раку — лімфому. Його довелося двічі оперувати в США і Мексиці.

2002 року вийшла друком перша книга зі запланованої біографічної трилогії — «Жити, щоб розповісти про це», що стала бестселером в іспаномовному світі.

У серпні 2004 року Маркес продав права на екранізацію свого роману «Кохання в час холери» голлівудській кінокомпанії «Stone Village Pictures». Бюджет кінострічки склав 40 млн. доларів США. Фільмування відбувалося в 2006 році в Картахені, що на карибському узбережжі Колумбії.

Помер Габрієль Гарсія Маркес 17 квітня 2014 на 88-му році життя у своєму будинку в Мехіко[8][9][10] від пневмонії. Президент Колумбії Хуан Мануель Сантос висловив свої співчуття в Twitter:

«

Тисяча років самотності та смутку через смерть найвеличнішого колумбійця всіх часів, висловлюю свою солідарність та співчуття родині.[11][12]

Оригінальний текст (ісп.)

Mil años de soledad y tristeza por la muerte del más grande colombiano de todos los tiempos! Solidaridad y condolencias a la Gaba y familia.

 »

Твори[ред.ред. код]

Оповідання[ред.ред. код]

  • 1947: Третя смиренність / La tercera resignación
  • 1948: Інший бік смерті / La otra costilla de la muerte
  • 1948: Єва всередині свого кота / Eva está dentro de su gato
  • 1949: Прикрість для трьох сомнамбул / Amargura para tres sonámbulos
  • 1949: Діалог із дзеркалом / Diálogo del espejo
  • 1950: Очі блакитного пса / Ojos de perro azul
  • 1950: Жінка, яка приходила о шостій / La mujer que llegaba a las seis[13]
  • 1951: Набо, негр, який змусив чекати ангелів / Nabo, el negro que hizo esperar a los ángeles
  • 1951 :Опале листя /La hojarasca
  • 1952: Хтось розкидає ці троянди / Alguien desordena estas rosas
  • 1953: Ніч куликів / La noche de los alcaravanes
  • 1955: Монолог Ісабель під час дощу в Макондо / Monólogo de Isabel viendo llover en Macondo
  • 1961: Море втраченого часу / El mar del tiempo perdido
  • 1962: Сієста у вівторок / La siesta del martes
  • 1962: Один із цих днів / Un día de éstos
  • 1962: У цьому місті немає злодіїв / En este pueblo no hay ladrones
  • 1962: Незабутній день Бальтасара / La prodigiosa tarde de Baltazar
  • 1962: Вдова Монтьєль / La viuda de Montiel[14]
  • 1962: День після суботи / Un día después del sábado
  • 1962: Штучні троянди / Rosas artificiales
  • 1962: Похорони Великої Мами / Los funerales de la Mamá Grande
  • 1968: Стариган із крилами / Un señor muy viejo con unas alas enormes
  • 1968: Світло як вода / La luz es como el agua
  • 1968: Найкрасивіший потопельник у світі / El ahogado más hermoso del mundo
  • 1968: Остання подорож корабля-привида / El último viaje del buque fantasma
  • 1968: Блакаман, добрий продавець див / Blacamán el bueno vendedor de milagros
  • 1970: За коханням неминучість смерті / Muerte constante más allá del amor
  • 1972: Неймовірна сумна історія про простодушну Ерендіру і її безсердечну бабусю / La increíble y triste historia de la cándida Eréndira y de su abuela desalmada
  • 1992: Дванадцять дорожніх історій / Doce cuentos peregrinos

Романи, збірки, статті[ред.ред. код]

  • 1955: Сухе листя / La hojarasca
  • 1961: Полковникові ніхто не пише / El coronel no tiene quien le escriba
  • 1962: Недобрий час / La mala hora
  • 1962: Похорони Великої Мами / Los funerales de la Mamá Grande
  • 1967: Сто років самотності / Cien años de soledad
  • 1968: Монолог Ісабель під час дощу в Макондо / Monólogo de Isabel viendo llover en Macondo
  • 1970: Оповідь непотопельника / Relato de un náufrago
  • 1973: Очі блакитного пса / Ojos de perro azul
  • 1973: Коли я був щасливий і дурний / Cuando era feliz e indocumentado
  • 1974: Чилі, переворот і грінго / Chile, el golpe y los gringos
  • 1975: Осінь патріарха / El otoño del patriarca
  • 1947—1972, 1976: Усі оповідання / Todos los cuentos
  • 1978: Подорож соціалістичними країнами / De viaje por los países socialistas
  • 1948—1952: Журналістика 1: Берегові тексти / Obra periodística 1: Textos costeños
  • 1954—1955: Журналістика 2: Серед франтів / Obra periodística 2: Entre cachacos
  • 1955—1960: Журналістика 3: З Європи і Америки / Obra periodística 3: De Europa y América
  • 1974—1995: Журналістика 4: Задарма / Obra periodística 4: Por la libre
  • 1980—1984: Журналістика 5: Прес-релізи / Obra periodística 5: Notas de prensa
  • 1981: Хроніка смерті, про яку всі знали заздалегідь / Crónica de una muerte anunciada
  • 1982: Хай живе Сандіно / Viva Sandino
  • 1982: Викрадення / El secuestro
  • 1982: Запах гуаяви / El olor de la guayaba
  • 1983: Штурм / El asalto: el operativo con el que el FSLN se lanzó al mundo
  • 1983: Ередіра / Eréndira
  • 1985: Кохання під час холери / El amor en los tiempos del cólera
  • 1986: Таємна пригода Мігеля Літтіна у Чилі / La aventura de Miguel Littín clandestino en Chile
  • 1989: Генерал у своєму лабіринті / El general en su laberinto
  • 1992: Дванадцять дорожніх оповідань / Doce cuentos peregrinos
  • 1994: Про кохання та інших демонів / Del amor y otros demonios
  • 1996: Новина про викрадення / Noticia de un secuestro
  • 2002: Жити, щоб розповісти про це / Vivir para contarla
  • 2004: Записник з моїми сумними курвами / Memoria de mis putas tristes
  • 2010: Я тут не для того, щоб робити промови / Yo no vengo a decir un discurso

П'єси[ред.ред. код]

  • 1994: Кохання та інші демони / Diatriba de amor contra un hombre sentado

Переклади творів українською[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.
  2. Gabriel García Márquez Turns 80. BBC News. 2007-03-06. Процитовано 2008-03-30. 
  3. Література Латинської Америки
  4. Saldívar, 1997, с. 102 (наведено за англійською вікіпедією)
  5. Apuleyo Mendoza та García Márquez, 1983, с. 96 (наведено за англійською вікіпедією)
  6. Габріель Гарсіа Маркес — геній «магічного реалізму»
  7. Pelayo, 2001, с. 7 (наведено за англійською вікіпедією)
  8. Помер Нобелівський лауреат Габріель Гарсія Маркес
  9. У Мексиці помер класик «магічного реалізму» Габріель Гарсія Маркес
  10. Прощання з Габрієлєм Гарсія Маркесом відбудеться в понеділок
  11. Juan Manuel Santos
  12. Помер письменник Габріель Гарсія Маркес // Табло ID, 18.04.2014, 09:02
  13. Габріель Гарсіа Маркес «Жінка, яка приходила о шостій»
  14. Габріель Гарсіа Маркес «Вдова Монтьєль»

Посилання[ред.ред. код]

Про Маркеса та його творчість