Осмол
.jpg)
Осмо́л[1] або смоля́к[2], рідко лучни́ця[3][4] — насичена смолою деревина хвойних порід, що є сировиною для виробництва скипидару, каніфолі.[5]
Просмолення деревини відбувається завдяки відмиранню живих клітин смоляних ходів і спостерігається при ядроутворенні та пораненні смолоносної системи. Живиця витікає з відмерлих або порушених смоляних ходів, заповнює трахеїди і міжклітинники та просочує стінки клітин[6]. Під час відмирання деревини живиця повільно рухається до серцевини дерева і з часом насичує її. Внаслідок випаровування летких трепенів живиця згущується і перетворюється в смолу. Після смола твердне, а малосмолиста заболонь відпадає внаслідок гниття.[6][7][8]
Залежно від місту каніфолі (вказано в перерахунку на осмол 20 % вологості) розрізняють: жирний — понад 21 % каніфолі, середній — 16-20 %, худий — 13-15 %.[9]
Залежно від місця знаходження та способу просмолення деревини розрізняють такі види осмолу:
- Стовбуровий осмол — штучно просмолена стовбурова деревина шляхом завдання живому дереву спеціальних поранень у процесі осмолопідсочки. Смолистість такої деревини знаходиться в межах від 8 до 12 %.
- Карровий осмол — просмолена деревина у зоні карр. Смолистість його сягає 40 %. З одного колоди можна отримати каровий осмол у розмірі 1-6 % від його об'єму.
- Вітровальний осмол — комлева частина вітровалу, бурелому, що тривалий час пролежав на землі, внаслідок чого починається процес гниття і залишається більш смолиста ядерна частина із вмістом смолистих речовин 8–15 %.
- Осмол із сухостію — заготовляється при рубках головного користування з комлевих частин сухостою та верхівкової частини стволів, уражених смоляним раком. Його смолистість 30 %.
- Пневий осмол — ядрова частина зрілого пенька і коренів хвойних порід, що використовується для отримання смолистих речовин (їхній вміст — до 20 %).[10]
Історично осмол цінувався як сировина для виготовлення соснової лучини, котра, ймовірно, була найпоширенішим засобом освітлення в Центральній і Північній Європі аж до 19 століття[11][12].
Використовувався як сировина для смолокуріння.
Осмол вважається одним із найкращих матеріалів для виготовлення трута, він водонепроникний, стійкий до гниття, надзвичайно легкозаймистий, придатний для тривалого зберігання і є в достатку в зонах проростання хвойних порід. Найпростіше добути осмол з поваленої сосни в місцях, де гілки з'єднуються зі стовбуром. Також його можна знайти в корінні, трухлявому пеньку чи в серцевині стовбура.[7][13] Відрізнити осмол можна по темному, багряному кольору деревини й специфічному аромату смоли[14]. Після відділення осмолу від гнилої деревини краще розрізати осмол на 10 см палички з яких потім можна отримувати стружку.[7]
Великі шматки також можна використовувати як факел для освітлення.[13]
Осмол слугує сировиною в лісохімічній галузі для виробництва скипидару, каніфолі, деревної смоляної олії.
В лісохімічній галузі використовуються пеньки, що залишаються після суцільних рубок, протягом 10-15 років вміст смол в пеньках зростає 25-30 %.
Пневий осмол заготовляють шляхом корчування спеціальними тракторами або вибуховим способом, обробляють на шматки, після чого направляють для переробки на каніфольно-екстракційні заводи. Процес переробки осмолу зводиться до його подрібнення на рубальній машині до розмірів тріски 3 — 30 мм (вздовж волокна), подальшої екстракції смолистих речовин та виділення скипидару та каніфолі з екстракту. Екстракція, як правило, проводиться прямою перегонкою з використанням бензину[15].
- ↑ Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні | Словник української мови. www.inmo.org.ua. Процитовано 16 березня 2022.
- ↑ СМОЛЯК — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 16 березня 2022.
- ↑ Тлумачення / значення слова "ЛУЧНИЦЯ" | Словник української мови. Словник Грінченка. hrinchenko.com. Процитовано 16 березня 2022.
- ↑ ЛУЧНИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 16 березня 2022.
- ↑ Пневий осмол | LIGA: ZAKON. www.ligazakon.net.
- ↑ а б Новоселов, Ю. М. (1977). Ресурсы лесохимического сырья для производства канифоли, М., 1977 (рос.). М.
- ↑ а б в Bushcraft | Fatwood Firestarter (амер.). 20 вересня 2020. Процитовано 17 березня 2022.
- ↑ Adamová, Tereza; Hradecký, Jaromír; Pánek, Miloš (6 жовтня 2020). Volatile Organic Compounds (VOCs) from Wood and Wood-Based Panels: Methods for Evaluation, Potential Health Risks, and Mitigation. Polymers. Т. 12, № 10. с. 2289. doi:10.3390/polym12102289. ISSN 2073-4360. PMC 7599736. PMID 33036167. Процитовано 17 березня 2022.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Козлов В.Н. Нимвицкий А.А. (1954). Технология пирогенетической переработки древесины (рос.). Москва-Ленинград: Гослесбумиздат. с. 620.
- ↑ Ковбаса, Н. П. (2011). Подсочка леса : курс лекций для студентов специальности 1-75 01 01 «Лесное хозяйство» специализации 1-75 01 01 01 «Лесоведение и лесоводство» (PDF) (рос.). Минск: БГТУ. с. 104. ISBN ISNB 978-985-530-064-0.
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ (довідка) - ↑ WDR (3 грудня 2018). Kunstlicht: Kienspan und Kerze. www.planet-wissen.de (нім.). Процитовано 17 березня 2022.
- ↑ Kienspan - Naturprodukt zum Anzünden des Kaminofens. www.t-online.de (нім.). Процитовано 17 березня 2022.
- ↑ а б Fatwood for Bushcraft. Survival School (амер.). 28 грудня 2015. Процитовано 17 березня 2022.
- ↑ Осмол / Fatwood - 30 Січня 2019 - Бушкрафт та активний відпочинок на природі. Процитовано 30 січня 2019.
{{cite web}}: Недійсний|deadurl=https://www.bushcraft.in.ua/news/osmol_fatwood/2019-01-30-558(довідка) - ↑ Рудаков Г. А.,, Г. А., (1976). Химия и технология камфары, 2 изд (рос.). М.