Скіпка
| Скіпка | |
 | |
 Скіпка у Вікісховищі |
Скі́пка[1] або лучи́на[2][3], рідко скіпе́ць[4] — тонка тріска сухого дерева, яку використовували в давнину для освітлення житла або розтоплення печі.
Для отримання скіпи поліно розколювали на тріски за допомогою спеціального ножа-скіска (косаря), звичайного ножа або сокирки. Це називалося «скі́пати скіпу», а інструмент для цієї мети — «скі́пальним»[5][6]. Скіпку закріпляли у затискач спеціальної підставки — світця[7] (світича, світлача)[8]. Щоб отримати більше світла, могли водночас засвічувати кілька скіпок. В Україні був поширений так званий світач: скіпки запалювалися на черепку чи залізних ґратах, встановлених під дерев'яним комином (іноді з видовбаного стовбура), який проходив через дах[9].
- Скіпка («скі́па») — покрівельний матеріал, коротка дранка[1][10]
- Скіпка — те ж саме, що й скабка, тонкий, гострий шматочок тріски, який потрапив під шкіру[1]
- Висохнути на скіпку — дуже схуднути, змарніти, виснажитися
- Гидко й скіпками взяти — дуже огидний
- Не здужає й скіпки підняти — дуже слабосильний, немічний
- Де поведеться, там і на скіпці прядеться (варіант із записів М. Номиса: кому йдеться, то й на скіпку прядеться)
- Добра пряха і на скіпці напряде
- За лучинку найде причинку (із записів М. Номиса)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скіпка
- ↑ а б в Скіпка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Лучина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 383.
- ↑ Лучина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Скіпець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Скіпати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Скіпальний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Світець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Світлач // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Світач // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Скіпа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Скіпець // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1757. — 1000 екз.
| Розжарювання |  | |
|---|---|---|
| Флуоресцентні | ||
| Види люмінесценції | ||
| Газорозрядні | ||
| Дугові | ||
| На згорянні | ||
| Інші | ||